Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів або диких водних тварин -

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

1.  Суспільна небезпечність злочину полягає в тому, що в результаті його вчинення може завдаватися значна шкода рибним запасам або диким водним тваринам, які є частиною національного багатства України.
2.  Правова база, яка регулює відносини у сфері охорони водних біоресурсів, є ши­рокою та складною за своєю структурою. Вона складається з норм загального харак­теру і спеціальних законодавчих актів і підзаконних норм. Норми загального харак­теру містяться в законах України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. (ВВРУ. - 1991. - № 41. - Ст. 546), «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 р., Водному кодексі України від 6 червня 1995 р. (ВВРУ. - 1995. - № 24. - Ст. 189).

Спеціальні норми встановлюються нормативними актами відповідних органів дер­жавної влади, зокрема Постановою КМУ «Про затвердження Порядку видачі дозволу на проведення робіт на землях водного фонду» від 12 липня 2005 р. № 557 та ін.

1.  Безпосереднім об’єктом цього злочину виступає встановлений законом порядок проведення вибухових робіт, спрямований на охорону рибних запасів або диких вод­них тварин від знищення при проведенні таких робіт.
2.  Предметом злочину є риба або дикі водні тварини, що перебувають у стані при­родної волі. Проте опосередковано до предмета даного складу злочину можна віднести й охоронюване законом середовище проживання риби та диких водних тварин.

Дикі водні тварини - об’єкти водного тваринного світу, що знаходяться в стані природної свободи (дельфіни, креветки, кальмари, восьминоги, раки, краби).

1.  Об’єктивну сторону злочину утворюють активні дії суб’єкта, які виражаються у проведенні вибухових робіт у рибогосподарських водоймах із порушенням правил охорони рибних запасів або диких водних тварин і при відсутності особливих невід­кладних умов, що дозволяють проведення вибухів.

Диспозиція ст. 250 КК є бланкетною, тому для встановлення змісту об’єктивної сторони злочину необхідно звернутися до спеціальних правил, які регулюють порядок проведення вибухових робіт.

На землях водного фонду, у тому числі на прибережних захисних смугах, земель­них ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об’єктів, можуть проводитися роботи, пов’язані з будівництвом, поглибленням дна, видобуванням ко­рисних копалин, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, бурові та геологорозвідувальні роботи за умови отримання спеціального на це дозволу.

Вибухові роботи виконуються заявником після здійснення заходів щодо попере­дження небезпечних екзогенних геологічних процесів (зсувів ґрунту, обвалів берегів тощо).

Проведення вибухових робіт під час льодоходу чи здійснення протиповеневих та протипаводкових заходів дозволяється після погодження з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Державний контроль за виконанням правил проведення вибухових робіт та охо­рони рибних запасів покладено на державні органи охорони навколишнього природ­ного середовища, водного господарства, геології та використання надр за участю органів санітарно-епідеміологічної служби й органів, що здійснюють охорону рибних запасів.
 

Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення правил охорони рибних запасів або диких водних тварин, якщо вони виникли внаслідок дії непере­борних сил природи чи воєнних дій.

Проведення вибухових та інших робіт, які є джерелом підвищеного шуму, у місцях розмноження тварин також виступає прикладом порушення правил охорони рибних запасів.

Склад злочину є формальним - для настання кримінальної відповідальності за проведення вибухових робіт із порушенням правил охорони рибних запасів не по­трібно настання шкідливих наслідків, достатньо самого факту вибуху і створення небезпеки заподіяння шкоди запасам риби або диким водним тваринам.

1.  Суб’єктивна сторона складу злочину може характеризуватися як в умисній, так і в необережній вині. Необережність може мати місце у випадках, коли особа не знала, наприклад, про наявність у водоймі, де проводяться вибухові роботи, диких водних тварин, або у зв’язку з невеликим досвідом проведення вибухових робіт не­правильно розрахувала силу вибуху чи його направленість.
2.  Суб’єктом даного злочину можуть бути особи, які досягли 16 років.

Службові особи за наявності в їх діях ознак злочину у сфері службової діяльнос­ті відповідають за сукупністю злочинів.

У випадках притягнення до кримінальної відповідальності за цей злочин службо­вих осіб, котрі вчинили його із використанням свого службового становища, їхні дії за наявності до того підстав мають кваліфікуватися також за відповідними статтями КК, якими передбачено відповідальність за злочини у сфері службової діяльності (див. п. 3 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004р. № 17).