Планування, підготовка або розв’язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, а також участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

          Ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій -

карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

             Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни - це особ­ливо тяжкий злочин, основні ознаки якого були закріплені ще в Статутах Міжнарод­ного воєнного трибуналу в Нюрнбергу (1945 р.) та Міжнародного воєнного трибуна­лу в Токіо (1946 р.).

Безпосередній об’єкт цього злочину - мир між державами та народами.

             Об’єктивну сторону злочину характеризують: за ч. 1 ст. 437 КК - планування, підготовка або розв’язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, а також участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій; за ч. 2 ст. 437 КК - ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій.

             Агресивну війну і воєнний конфлікт слід розуміти так само, як і у ст. 436 КК, а зміст поняття агресивних воєнних дій вирішальним чином залежить від визначення поняття агресії Генеральною Асамблеєю ООН та визнання інших актів агресією Радою Безпеки ООН відповідно до положень Статуту ООН (див. коментар до ст. 436 КК). Для кваліфікації цього злочину не має значення, чи була війна офіційно оголошена.

             Планування означає розробку системи чи сукупності дій, окремих дій чи опе­рацій, стратегії та/або тактики злочинних дій, які планується вчинювати у майбутньо­му: а) при підготовці, розв’язуванні, веденні агресивної війни; б) при підготовці, розв’язуванні воєнного конфлікту, веденні агресивних воєнних дій. Наприклад, роз­робка плану «Барбаросса» про напад Німеччини на Радянський Союз.

             Підготовка може полягати у нарощуванні збройних сил, їх спеціальному на­вчанні, передислокації; накопиченні запасів зброї, боєприпасів, горючих матеріалів; проведенні розвідувальних заходів, спеціальній ідеологічній підготовці населення та в іншому створенні умов розв’язування і ведення агресивної війни або розв’язування воєнного конфлікту, ведення агресивних воєнних дій (наприклад, створення при під­готовці Німеччини до Другої світової війни спеціальних підрозділів для масового вбивства людей). Підготовка може включати в себе розповсюдження дезінформації з метою утаємничити інші підготовчі дії.

             Під розв ’язуванням слід розуміти дії, безпосередньо спрямовані на реалізацію плану про початок агресивної війни чи воєнного конфлікту. Вони виражаються у ство­ренні або інсценуванні конфліктної ситуації або конкретного приводу, провокації противника на початок дій з використанням зброї тощо (наприклад, організація пере­одягання німецьких солдат у форму поляків та їх уявного нападу на Німеччину у 1939 р.).

             Участь у змові означає: а) участь у досягненні попередньої домовленості кіль­кох осіб (суб’єктів злочину) щодо спільних дій, спрямованих на досягнення загальної мети - планування, підготовку або розв’язування агресивної війни чи воєнного кон­флікту; б) приєднання до такої домовленості після її досягнення іншими особами. У практиці така змова переважно призводить до створення організованих груп чи злочинних організацій, а приєднання до змови виражається у входженні до них та подальшій участі в них.

             Веденням агресивної війни або агресивних воєнних дій визнаються управлінські дії з реалізації агресивних планів, зокрема, загальне керівництво всіма задіяними у ві­
 

йні чи у воєнному конфлікті силами, керівництво збройними силами або проведенням військових операцій тощо. Ці дії вчинюються після того, як агресивна війна чи воєн­ний конфлікт уже розв’язані, і можуть включати внесення змін до плану війни чи воєнного конфлікту, створення нових планів ведення розпочатої війни чи воєнних дій.

             Злочин вважається закінченим, коли особа вчинила будь-яке діяння, зазначене у ст. 437 КК.

             У разі вчинення особою декількох діянь, передбачених різними частинами ст. 437 КК, слід враховувати їх співвідношення. Зокрема, за наявності єдиного умис­лу на вчинення цього злочину дії, зазначені у ч. 1 ст. 437 КК, можуть являти собою попередню злочинну діяльність щодо злочину, передбаченого ч. 2. Тому, якщо особа, здійснюючи такий умисел, брала участь у плануванні чи підготовці агресивної війни, а згодом - в її веденні, то злочин необхідно кваліфікувати тільки за ч. 2 ст. 437 КК. При призначенні покарання враховуються і попередні злочинні діяння.

             Суб’єктивна сторона злочину - прямий умисел. Мотив і мета можуть бути різними.

             Після досягнення 16-річного віку суб’єктом цього злочину можуть бути служ­бові особи, які здійснюють відповідні функції в системі державної влади чи Збройних Сил держави, уповноважені вирішувати питання воєнного планування і управління, а також інші особи.

             До осіб, які вчинили злочин, передбачений ст. 437 КК, не застосовується дав­ність притягнення до кримінальної відповідальності та виконання обвинувального вироку (відповідно до ч. 5 ст. 49 та ч. 6 ст. 80 КК).