Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 440. Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення

Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

             Безпосередній об’єкт цього злочину - безпека людства.

             Предмет злочину - зброя масового знищення, заборонена міжнародними до­говорами, згода на обов’ язковість яких надана ВРУ.

Такою є бактеріологічна (біологічна), токсинна і хімічна зброя, щодо яких вста­новлені всеосяжні заборони в обов’язкових для України спеціальних конвенціях: Конвенції про заборону розробки, виробництва і нагромадження запасів бактеріоло­гічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення від 10 квітня 1972 р. (рати­фікована Президією Верховної Ради УРСР 21 лютого 1975 р.); Конвенції про заборо­ну розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищен­ня від 13 січня 1993 р. (ратифікована ВРУ 16 жовтня 1998 р.). Про поняття такої зброї див. коментар до ст. 439 КК.

Предметом цього злочину може бути також ядерна зброя та інша зброя масового знищення, щодо яких передбачена спеціальна заборона в міжнародних договорах України. Зокрема, така спеціальна заборона передбачена в Договорі про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі та під водою від 5 серпня 1963 р. (ратифікований СРСР 25 вересня 1963 р.), Договорі про нерозпо- всюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 р. (Україна приєдналась до Договору

                         листопада 1994 р.), Договорі про всеосяжну заборону ядерних випробувань від 27 вересня 1996 р. (ратифікований Україною 16листопада 2000р.).

             Об’єктивну сторону злочину характеризують альтернативні дії: розроблен­ня, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ.

             Під розробленням зброї масового знищення розуміють дії з її створення, які передують її виробництву: розроблення теоретичних основ пристрою і дії зброї та їх дослідно-конструкторська перевірка, подібні роботи зі збільшення вражаючих влас­тивостей зброї тощо.

             Виробництво зброї масового знищення - це дії з безпосереднього створення реальних одиниць такої зброї для практичного використання. Способи виробництва можуть бути будь-якими (промисловий, кустарний тощо).

             Придбання зброї масового знищення являє собою отримання такої зброї будь- яким способом (купівля, обмін, викрадення, прийняття як подарунка або винагороди тощо).

             Зберігання зброї масового знищення означає контрольоване винним утриман­ня зброї у визначеному ним місці. Зберігання, наприклад, може порушувати забо­рону розміщувати на дні морів і океанів та в його надрах за зовнішньою межею зони морського дна будь-яку ядерну зброю чи які-небудь інші види зброї масового зни­щення. Така заборона передбачена Договором про заборону розміщення на дні морів та океанів і в його надрах ядерної зброї та інших видів зброї масового зни­щення від 7 грудня 1970 р. (ратифікований Президією Верховної Ради УРСР

                         серпня 1971 р.).

             Збут зброї масового знищення - будь-яке відчуження зброї іншій юридичній або фізичній особі або державі (продаж, обмін, дарування, повернення боргу тощо). Якщо особа придбала зброю масового знищення і, маючи єдиний умисел, без значного роз­риву в часі намагалась її збути, але в момент збуту була затримана, то такі дії мають кваліфікуватися як один (одиничний) закінчений злочин. За таких обставин розпочаті дії особи щодо збуту придбаних предметів не потребують додаткової кваліфікації як замах на збут, однак враховуються при призначенні покарання як обставина, що харак­теризує ступінь тяжкості вчиненого злочину, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 65 КК.

             Під транспортуванням зброї масового знищення розуміють переміщення зброї з одного місця в інше будь-яким транспортним засобом. Транспортування предмета цього злочину через митний кордон України поза митним контролем або з приховуван­ням від митного контролю додатково кваліфікується як контрабанда зброї за ст. 201 КК.
 

 

            Злочин буде закінченим, коли вчинені будь-які дії, зазначені у ст. 440 КК, хоча б щодо однієї одиниці зброї масового знищення. Зберігання зброї масового знищення є триваючим злочином і тому самостійне юридичне значення має фактичне закінчен­ня зберігання - з цього моменту починає спливати строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності і стає можливим застосування до неї закону Укра­їни про амністію. До цього моменту можлива співучасть інших осіб у вчиненні цього злочину.

            Суб’єктивна сторона цього злочину - прямий умисел.

            Суб’єкт злочину - особа, яка досягла 16-річного віку.

            Незаконні дії з товарами, які можуть бути використані у створенні ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї (див. постанову КМУ від 28 січня 2004р. № 86 // ОВУ. - 2004. - № 4, ч. 1. - Ст. 167), вчинювані на порушен­ня порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, кваліфікуються за ст. 333 КК. Умисне сприяння іншій осо­бі в незаконному розробленні та/або виробництві такої зброї шляхом надання зазна­чених товарів кваліфікується як пособництво у вчиненні злочину за ч. 5 ст. 27 і ст. 440 КК.

            Незаконне виготовлення будь-якого ядерного вибухового пристрою чи при­строю, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію і може через свої властивості спричинити загибель людей, шкоду здоров’ю людей, майнову шкоду у великому розмірі або значне забруднення довкілля, кваліфікується як злочин проти громадської безпеки за ст. 265[53] КК.