Стаття 439. Застосування зброї масового знищення
карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Безпосередній об’єкт цього злочину - безпека людства.
Предмет злочину - зброя масового знищення, заборонена міжнародними договорами, згода на обов’ язковість яких надана ВРУ. Це, зокрема, бактеріологічна (біологічна), токсинна і хімічна зброя, щодо якої встановлені заборони в обов’ язкових для України спеціальних конвенціях: Конвенції про заборону розробки, виробництва і нагромадження запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення від 10 квітня 1972 р. (ратифікована Президією Верховної Ради УРСР 21 лютого 1975 р.); Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення від 13 січня 1993 р. (ратифікована ВРУ 16 жовтня 1998 р.).
Ядерна зброя та інші види зброї масового знищення не є предметом цього злочину, тому що відсутні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, в яких передбачена спеціальна заборона їх застосування.
Під бактеріологічною (біологічною) зброєю розуміють бактерійні (біологічні) засоби (бактерії, віруси, інші живі організми та речовини, які виробляються ними), а також засоби їх доставки (застосування), створені з метою спричинити загибель, захворювання чи інше неповноцінне функціонування людей, тварин, рослин або зараження довкілля. Наприклад, такими бактерійними засобами є збудники тифу, холери, чуми, віспи, сибірки та інших хвороб. Токсинна зброя базується на використанні токсинів - сполук бактерійного, рослинного чи тваринного походження, які здатні спричинити смерть чи тяжку хворобу людини або тварин. Наприклад, такі токсини є в отруті змій, павуків, скорпіонів; до токсинів також належать: конотоксин, рицин, сакситоксин, токсин Шига, тетродотоксин, афлатоксин та інші. Переліки патогенів, небезпечних для людини, тварин та рослин, а також токсинів, зокрема, наведені у Списку товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї (див. Додаток 5 до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою КМУ від 28 січня 2004 р. № 86 // ОВУ. - 2004. - № 4, ч. 1. - Ст. 167).
Хімічна зброя - це високотоксичні отруйні речовини (нервово-паралітичної, шкірно-наривної, задушливої, дратівливої та іншої дії), а також засоби їх доставки (застосування), створені для масового ураження живої сили противника.
Більш детально хімічна зброя визначена в указаній Конвенції 1993 р. Хімічна зброя означає у сукупності чи зокрема таке: 1) токсичні хімікати та їх прекурсори, за винятком тих випадків, коли вони мають призначення для цілей, які не забороняються цією Конвенцією, за умов, що їх види та кількості відповідають таким цілям; 2) боєприпаси та пристрої, спеціально призначені для смертельного ураження або заподіяння іншої шкоди за рахунок токсичних властивостей зазначених токсичних хімікатів, які вивільняються у результаті використання таких боєприпасів та пристроїв; 3) будь- яке обладнання, спеціально призначене для використання безпосередньо у зв’язку із застосуванням зазначених боєприпасів та пристроїв. Токсичний хімікат означає будь- який хімікат, який за рахунок свого хімічного впливу на життєві процеси може призвести до смертельного наслідку, тимчасової недієздатності або заподіяти довготривалу шкоду людині чи тваринам. До них належать усі такі хімікати, незалежно від їх походження чи способу їх виробництва і незалежно від того, чи вироблені вони на об’єктах, у боєприпасах чи десь в іншому місці. Прекурсор означає будь-який хімічний реагент, задіяний у будь-якій стадії виробництва токсичного хімікату будь-яким чином. Сюди входить будь-який ключовий компонент бінарної чи багатокомпонентної хімічної системи. Переліки заборонених токсичних хімікатів і прекурсорів містяться у Додатку з хімікатів до Конвенції 1993 р. Список товарів подвійного використання (токсичних хімікатів і прекурсорів), що можуть бути використані у створенні хімічної зброї, наведений у Додатку 4 до «Порядку...», затвердженого постановою КМУ від 28 січня 2004 р. № 86. Перелік бойових отруйних речовин, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, наведений у постанові КМУ від 20 листопада 2003 р. № 1807 (ОВУ. - 2003. - № 48. - Ст. 2506).
Об’єктивну сторону цього злочину характеризує застосування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ.
Під застосуванням слід розуміти використання вражаючих властивостей зброї відповідно до її цільового призначення як зброї масового знищення. Час і обстановка її застосування не мають значення для кваліфікації цього злочину.
Застосування зброї масового знищення, щодо якої немає спеціальної заборони у міжнародному договорі України, може кваліфікуватися за ст. 438 КК як порушення законів та звичаїв війни (застосування зброї з невибірковим характером дії або такої, що завдає зайвих ушкоджень або страждань тощо).
Злочин вважається закінченим, коли особа вчинила діяння, передбачене ст. 439 КК.
Суб’єктивна сторона злочину - умисел. Мотив і мета можуть бути різними.
Суб’єктом злочину може бути особа, яка досягла 16-річного віку.
У частині 2 ст. 439 КК встановлена відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей (хоча б однієї людини) або інші тяжкі наслідки. Тяжкість наслідків визначається виходячи з конкретних обставин злочину (кількості потерпілих, характеру і розміру шкоди, заподіяної людям, тваринам, рослинам, довкіллю). Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 439 КК, характеризується умислом на вчинення зазначених у ч. 1 цієї статті діянь та умислом або необережністю щодо тяжких наслідків.
До осіб, які вчинили злочин, передбачений ст. 439 КК, не застосовуються:
амністія (відповідно до ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» в редакції від 2 червня 2011 р. № 3465-УІ (ОВУ. - 2011. - № 48. - Ст. 1958)); 2) давність притягнення до кримінальної відповідальності та виконання обвинувального вироку (відповідно до ч. 5 ст. 49 та ч. 6 ст. 80 КК).