Зрозуміло, що виконавець заповіту, який прийняв доручення за заповітом, зобов'язаний виконати його особисто, але в силу тих чи інших обставин він може бути змушений відмовитись від його виконання. Тому потребує аналізу можливість відмови від виконання повноважень з покладенням його обов'язків на яку-небудь іншу особу. На наш погляд, право виконавця заповіту щодо передачі повноважень може і повинно бути чітко визначене у відповідному акті заповідачем або спадкоємцями чи нотаріусом. Тому доцільно розглянути такі випадки:

1.    Якщо існуватиме заборона передання повноважень, яка може бути оформлена в тексті заповіту, то виконавець не може передавати повноваження іншій особі. Вони мають переходити у такій послідовності: якщо відмовляється особа, призначена заповідачем, то наступного виконавця заповіту обирають спадкоємці за заповітом; якщо їх не існує - нотаріус або призначає виконавця заповіту, або здійснює необхідні дії особисто;

2.    Якщо ж обмеження щодо передачі повноважень виконавця заповіту в ньому не зазначено, то за аналогією до ст. 389 ЦК України він вправі передати виконання доручення іншій особі (заступникові) лише у випадках, коли він уповноважений на те волевиявленням заповідача або примушений до того силою обставин з метою захисту інтересів довірителя. В останньому разі виконавець заповіту відповідатиме тільки за вибір заступника.

Крім того, автори вважають можливим надати заповідачу право визначати певну черговість, за якою можуть переходити права і обов'язки виконавця заповіту від однієї особи до іншої. Тут, по суті, пропонується застосувати термін "підпризначення", але не до спадкоємців, а до виконавців заповіту. Наприклад, на випадок, коли виконавець заповіту відмовиться від виконання наданих йому повноважень, то має приступити до виконання заповіту СидоренкоB.C., згоду якого оформлено заявою, що додається до заповіту. На наш погляд, законом може бути визначено певну послідовність вступу до виконання обов'язків виконавця заповіту за такими обставинами (критеріями): хто перший із спадкоємців за заповітом звернеться до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини або бажання прийняти її; в разі неоднаковості спадкових часток - виконавцем заповіту має ставати той, кому заповідана більша спадкова частка. В останньому випадку можна констатувати особливу прихильність спадкодавця до такої особи.

За ч. 4 ст. 1295 ЦК виконавець заповіту відповідає перед спадкоємцями за збитки, що були їм завдані у зв'язку з невиконанням вимог, встановлених у частинах 2 та 3 цієї статті, але питання про відповідальність виконавця заповіту має ширші межі і стосується неналежного виконання повноважень, але в межах, обумовлених законом та договором (див. проект № 117).