Території та об’єкти природно-заповідного фонду - природні території та об’єкти (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіо­нальні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища); штучно створені об’єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки- пам’ятки садово-паркового мистецтва) (ст. 3 Закону України «Про природно-заповід­ний фонд України»).

Червона книга України - основний державний документ, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рос­линного світу в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного світу та заходи щодо їх збереження та відтворення.

До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, у ме­жах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони і знаходять­ся під загрозою зникнення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.

1.  Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною виною. Мотиви можуть бути різними, вони на кваліфікацію не впливають, але можуть бути враховані судом при призначенні покарання.
2.  Суб’єктом незаконного полювання є особи, які досягли 16 років. Службові осо­би, що вчинили незаконне полювання з використанням свого службового становища, відповідають за ч. 2 ст. 248 КК.
3. Кваліфікуючими ознаками, які встановлені ч. 2 ст. 248 КК, виступають вчи­нення тих самих дій за умови:

1.  якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища;
2.  або за попередньою змовою групою осіб;
3.  або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу;
4.  або з використанням транспортних засобів;
5.  або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

Поняття службової особи та злочинів у сфері службової діяльності дається в ко­ментарі до ст. 364 КК.

Про попередню змову групою осіб див. коментар до ст. 28 КК.

Під способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу маються на увазі різні прийоми та методи, застосування яких призводить до винищен­ня тварин у великій кількості (наприклад, застосування автоматичної зброї, вибухових речовин, газів, електроструму, отрути, загін стада тварин на болото або в засаду тощо).

При вирішенні питання про те, чи здійснювалося незаконне полювання способом масового знищення, слід ретельно досліджувати характерні властивості застосова­них знарядь, зокрема їхню руйнівну силу, характер взаємодії з оточуючим середови­щем, обсяги шкідливого впливу на довкілля тощо (див. п. 13 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004 р. № 17).

Під незаконним полюванням, вчиненим із використанням транспортних засобів (автомашин, мотоциклів, катерів, моторних човнів, вертольотів, тракторів тощо), розуміється їх застосування при вистежуванні або добуванні звірів і птахів (полюван­ня з під’їзду на автотранспорті, на плавучих засобах із працюючим двигуном, із літа­ків та вертольотів тощо).

Незаконне полювання особою, раніше судимою за таке порушення, має місце в тому випадку, коли особа була раніше засуджена за незаконне полювання за ч. 1 або ч. 2 ст. 248 КК і судимість не була знята чи погашена у встановленому законом порядку.