Початок перебігу позовної давності

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися д0 суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цк України).

Основний спосіб реалізації права на захист цивільного права або інтер. есу особи полягає в поданні позовної заяви до суду.

Строки позовної давності поділяються на загальні та спеціальні

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки (о 257 ЦК України) та поширюється на всі цивільні правовідносини, крім обу. мовлених законом (ст. 268 ЦК України).

Спеціальна позовна давність встановлюється тривалістю в один | п’ять та десять років (ст. 258 ЦК України).

Вимоги, ДО ЯКИХ застосовується строк ПОЗОВНОЇ давності В ОДИН рік:

•  про стягнення неустойки (штрафу* пені);
•  про спростування недостовірної інформації, опублікованої в засоб, масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється Ві­дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або ї дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про них;
•  про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця в р ■ порушення переважного права купівлі частки в праві спільної часв кової власності (ст. 362 ЦК України);
•  у зв’язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК України);
•  про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК України);
•  у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦК України);
•  про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК України).

Позовна давність у п’ять років застосовується до вимог про визна*

недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства чи обману.

Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застос вання наслідків нікчемного правочину.

Відповідно до чинного ЦК України, сторони під час укладання догонр мають право за домовленістю між собою (у письмовій формі) визначити сірг позовної д авності, але виключно в бік його збільшення. У свою чергу, позо і давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю crop´;

Вимога, на які позовна давність не поширюється;

-        на вимогу, що випливає з порушення особистих немайнових ще крім випадків, встановлених законом;

-        на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про вид вкладу;

-        на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, інде ушкодженням здоров’я або смертю;

-        на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним пр вового акта органу державної влади, органу влади Автономної P«

публіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким поруше­но його право власності або інше речове право;

_ на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);

_ на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державшім резервом, стосовно виконання зобов’язань, що випливають із Закону України “Про державний матеріальний ре­зерв” від 24 січня 1997 р.

Важливим моментом при визначенні строку позовної давності є поча­ток його перебігу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його по­рушила (ст. 261 ЦК України).

Довідатися про порушення свого права або про особу, яка його поруши­ла, можна через деякий час після його фактичного порушення. У зв’язку з цим, законом встановлено певні винятки щодо визначення початкового мо- мешу перебігу позовної давності.

Так, перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня приті­нення насильства.

Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків ні­кчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

У разі порушення суб’єктивного цивільного права чи інтересу непо­внолітньої особи, перебіг позовної давності починається від дня досягнення нею повноліття.

За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Так, у цілому ряді зобов´язальних правовідносин строк виступає істотною умовою, а його по­рушення є порушенням суб’єктивного права кредитора. Про таке порушен- свого права останній дізнається в момент закінчення строку виконання зобов´язання (наприклад, строк повернення боргу за договором позики). Строк позовної давності в такому випадку починає спливати від дня, наступ­ного заднем порушення строку виконання зобов’язання. За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, ребіг позовної давності починається від дня, коли в кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, то перебіг позовної шості починається зі спливом цього строку.

Боржник, який виконав солідарний обов’язок, має право на регрес (зворотню вимогу) до кожного з солідарних боржників у рівній частці від загальної суми відшкодування, якщо інше не встановлено законом або до­говором. У такому разі позовна давність починає перебіг від дня виконання основного зобов’язання.