Підставами набуття права власності є юридичні факти, за наявності яких виникає право власності.

До підстав (способів) набуття права власності належать:

•        за наявністю правонаступництва:

•  первісні - не засновані на право наступництві, тобто право влас­ності виникає на майно, яке нікому не належало чи вилучене, № залежно від волі попереднього власника, з його володіння;
•  похідні - засновані на правонаступніщгві, тобто підстави, що за­лежать від волі та права попереднього власника на майно, коцх передається набувачеві, що цілком встановлює коло його пр і обов’язків.

•        за суб ’єктами:

•  загальні - ті, котрі використовують будь-які суб’єкти;
•  спеціальні - їх використовують суб’єкти, чітко визначені зако­ном.

Первісні підстави набуття права власності (право власності виникає і повному обсязі, виникає вперше незалежно від волі попереднього власника):

•  виготовлення нової речі: права власності на нову річ, виготовле­ну (створену) особою, набуває ця особа, якщо інше не встановлеї договором або законом. Право власності на новостворене нерухо»

 
майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або за­коном передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону під­лягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації;

. переробка (специфікація): переробкою є використання однієї речі (матеріалу), у результаті чого створюється нова річ. У зв’язку з цим особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право влас­ності на нову річ і зобов’язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість. Право власності на рухому річ, створену особою шля­хом переробки з матеріалу, що їй не належить, набувається власни­ком матеріалу за його бажанням, якщо інше не встановлено дого­вором або законом. Якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, то право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку. У цьому разі особа, яка здійснила переробку, зобов’язана відшкодува­ти власникові матеріалу моральну шкоду;

•  привласнення загальнодоступних дарів природи: особа, яка зібра­ла ягоди, лікарські рослини, зловила рибу або здобула іншу річ у лісі, водоймі тощо, є їхнім власником, якщо вона діяла відповідно до закону, місцевого звичаю або загального дозволу власника відпо­відної земельної ділянки. Перераховані об’єкти, зазвичай, перебува­ють у державній або комунальній власності, що встановлено спеці­альними законами. Наприклад, Лісовий кодекс України встановлює право громадян безоплатно збирати для власних потреб дикорослі плоди, ягоди, горіхи, гриби, інші харчові лісові ресурси, лікарські рослини й технічну сировину, здійснювати мисливство. Водночас збір дикорослих плодів, ягід, грибів та інших рослин може бути об­межено чинним законодавством України;
•  передача у власність безхазяйної речі. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про це робиться оголошення в дру­кованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, упо­вноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду в комунальну власність;
•  передача у власність рухомої речі, від якої власник відмовився: особа, що заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився, набуває права власності на цю річ із моменту заволодіння нею;
•  знахідка - це рухома річ, власник якої не відомий. Разом із тим зна­хідкою може бути річ, що містить інформацію про її власника, проте

внаслідок її загублення юна не перебуває у фактичному володіц, ні останнього. Особа, яка знайшла загублену річ, зобов’язана це. гайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути їм знайдену річ. Якщо ж особа, яка має право вимагач повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, щ особа, яка знайшла загублену річ, зобов’язана заявити про знахід^ міліції або органові місцевого самоврядування Особа, яка знайщ^ загублену річ, має право зберігати її в себе або здати на зберігати, міліції, або органові місцевого самоврядування, або передати зщ. хідку особі, яку вони вказали.

Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї nie спливу шести місяців із моменту заявления про знахідку міліції або органо місцевого самоврядування, якщо: 1) не буде встановлено власника або іївв особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі; 2) власника інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявщ, про свої право на річ особі, яка її знайщла, міліції або органові місцево самоврядування. Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати ві. її власника (володільця) винагороду за знахідку в розмірі до двадцяти відсо. тків вартості речі;

•  бездоглядні домашні тварини. Особа, яка затримала бездоглядк домашню тварину, зобов’язана негайно повідомити про це власнії« і повернути її. Якщо власник бездоглядної домашньої тварини а> місце його перебування невідомі, то особа, яка затримала тварш зобов’язана протягом трьох днів заявити про це міліції або органо­ві місцевого самоврядування, який вживає заходів щодо розшук власника. Після спливу шести місяців із моменту заявления про за­тримання бездоглядної робочої або великої рогатої худоби і протг гом двох місяців - щодо інших домашніх тварин не буде виявлек їхнього власника або він не заявить про своє право на них, праї ; власності на ці тварини переходить до особи, у якої вони були я утриманні та в користуванні.

У разі відмови особи, у якої бездоглядна домашня тварина була на утр манні та в користуванні, від набуття права власності на неї вона переходил у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено;

•        скарб - це закопані у землі чи приховані іншим способом грог валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за за­коном втратив на шіх право власності. Особа, яка виявила скар» ; набуває право власності на нього.

У разі виявлення скарбу, що є пам’яткою історії та культури, щш власності на нього набуває держава. Особа, яка виявила такий скарб, > право на одержання від держави винагороди у розмірі до двадцяти від*´тків від його вартості на момент виявлення, якщо юна негайно повідома міліції або органові місцевого самоврядування про скарб і передала по відповідному державному органові або органові місцевого самоврядуванні

V випадку коли пам’ятка історії та культури була виявлена в майні, що на- «кіггь іншій особі, ця особа, а також особа, яка виявила скарб, мають право !!а винагороду в розмірі до десяти відсотків від вартості скарбу кожна. Не римують винагороду особи, які виявили скарб під час розкопок, пошуків, 0 проводилися відповідно до їхніх трудових або договірних обов’язків;

Ш . набувальпа давність. Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна дав­ність), якщо інше не встановлено ЦК України.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, далі після закінчення строку договору не пред’явив вимоги про його повер­нення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно´через п’ятнадцять, а на рухоме майно - через п’ять років з часу спли­ву позовної давності.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, тран­спортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Похідні підстави набуття права власності (право нового власника об­межено обсягом прав його попередника):

•  за договором (купівля-продаж, дарування, міна, позика);
•  спадкування за законом і заповітом;
•  передача у власність майна юридичної особи в разі її реорганізації;
•  самочинне будівництво;

-        у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності;

•  індосамент тощо.