Право приватної власності - це сукупність норм, які регулюють вл носини щодо належності майна фізичним та юридичним особам, а такої право володіння, користування та розпоряджання цим майном на власнії; розсуд у межах, встановлених законом.

Суб’єктами права приватної власності виступають:

•  громадяни України;
•  іноземні громадяни,
•  особи без громадянства;
•  юридичні особи.

Іноземні громадяни та особи без громадянства користуються правами п несуть обов’язки щодо належного їм на території України майна так, як і гро­мадяни України, якщо інше не передбачене законодавчими актами України.

Цивільний кодекс регламентує правовий статус юридичних осіб приват­ного права. Саме вони є суб’єктами права приватної власності. Здійсненні цього права, виникнення та притінення права власності на майно залежить також від організаційно-правових форм юридичних осіб. Перелік майновій об’єктів, способів формування приватної власності юридичних осіб (гос­подарських товариств, кооперативів, громадських і релігійних організацій, об’єднань тощо) передбачені в Цивільному кодексі України, Законах Украї­ни «Про господарські товариства», «Про споживчу кооперацію», «Про сіль­ськогосподарську кооперацію», «Про об’єднання громадян» тощо.

Право приватної власності є універсальним із точки зору повноважень, о надаються власнику, незалежно від того, чи є він фізичною або юридич- Ш ю особою. Фізичні особи здійснюють своє право власності та набувають о у власність усіма можливими, не забороненими законом способами. Підстави виникнення права приватної власності поділяються на первіс­ні та похідні.

Первісними підставами виникнення права приватної власності є:

_ створення нової речі;

_ переробка речі;

_ привласнення загальнодоступних дарів природи;

-        знахідка;

-        затримання бездоглядної домашньої тварини;

-        набувальна давність;

-        знайдення скарбу.

Похідними підставами права приватної власності є:

-        правочини. спрямовані на передачу майна у власність (договори купівлі-продажу, міни, позики, дарування, довічного утримання);

-        спадкування,

-        приватизація.

Оскільки рушійними силами ринкової економіки є підприємницька ді­яльність і приватна власність, що використовується як засоби виробництва, ш особливе значення має виникнення права власності на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності

Припинений права приватної власності може відбуватися в наступних випадках:

-        відчуження власником свого майна (в результаті укладання догово­рів купівлі-продажу, дарування, міни, довічного утримання);

-        відмова власника від права власності;

-        припинення права власності на майно, що за законом не може на­лежати особі;

-        знищення майна;

-        викуп земельної ділянки у зв’язку з суспільною необхідністю;

-        викуп нерухомого майна у зв’язку з викупом для суспільної необхід­ності земельної ділянки, на якій воно розміщене;

-        викуп пам’яток історії та культури;

-        звернення стягнення на майно за зобов’язаннями власника;

-        смерть власника;

-        припинення юридичної особи;

-        реквізиція;

-        конфіскація.

У більшості з перелічених підстав припинення права приватної власності майно найчастіше переходить до державної або комунальної власності, за винят­ком таких підстав як припинення юридичної особи, смерті власника чи звернення стягнення, коли новими власниками можуть стати фізичні або юридичні особи.
 

 
Об’єктами права приватної власності виступають:

•  житлові будинки, квартири;
•  предмети особистого користування;
•  дачі, садові будинки;
•  предмети домашнього господарства, продуктивна та робоча худобу
•  земельні ділянки, насадження на земельній ділянці;
•  засоби виробництва, вироблена продукція;
•  транспортні засоби;
•  грошові кошти, акції, інші цінні папери;
•  майно споживчого й виробничого призначення;
•  твори науки, літератури та мистецтва, відкриття, винаходи, кори.* моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки дд товарів і послуг та інші результати інтелектуальної діяльності.

Склад, кількість і вартість майна, що може перебувати у власності гро. мадян, не обмежується, крім випадків, передбачених законом.