1.  Порушення працівником залізничного, водного або повітряного транспор­ту правил безпеки руху або експлуатації транспорту, а також недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв’язку, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків, -

караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років.

1.  Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду, -

караються позбавленням волі на строк від двох до семи років.

1.  Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

(Стаття 276 у редакції Закону України № 270-УІ від 15 квітня 2008 р.)
 

(поштова, санітарна, сільськогосподарська авіація). Крім повітряних суден предметом злочину є аеропорти, аеродроми, посадкові смуги, наземне устаткування та інші за­соби, які забезпечують безпеку польотів.

Не можуть визнаватися предметом цього злочину літальні апарати, керовані осо­бами, які не є працівниками повітряного транспорту. Відповідальність таких осіб може наставати за ст. 281 КК. Не належать до предмета цього злочину космічні апарати.

1.  Об’єктивна сторона злочину характеризується трьома ознаками: 1) діяння (дії або бездіяльність); 2) настання або можливість настання суспільно небезпечних на­слідків; 3) причинний зв’язок між діянням і наслідками.

Діяння в цьому злочині складається з таких форм: а) порушення правил безпеки руху; б) порушення правил експлуатації; в) недоброякісний ремонт технічних засобів указаних видів транспорту.

1.  Порушення правил безпеки руху на залізничному транспорті може виявлятися у перевищенні швидкості руху, неуважності під час виконання маневрових робіт, у прийманні потягу на зайняту колію, у проїзді на сигнал світлофора, що забороняє рух, тощо. На водному транспорті - у порушенні правил причалювання і швартуван­ня суден, у перевищенні швидкості при підході до порту, у відсутності постійного спостереження за станом водного шляху, в неправильному розходженні із зустрічни­ми суднами і т. ін. На повітряному транспорті - це порушення правил при заходжен­ні на посадку літака, недотримання встановлених маршрутів та висоти польоту, пере­вищення швидкості при посадці літального апарату тощо.
2.  Порушення правил експлуатації залізничного, водного та повітряного тран­спорту полягає в недотриманні габаритів при навантаженні та закріпленні громіздких вантажів, у неналежному закріпленні вантажів та їх розміщенні, у недотриманні вимог щодо технічного стану засобів транспорту, окремих його механізмів, споруд і облад­нання, в експлуатації транспортних засобів із такими неполадками, які створюють загрозу для безпеки руху, і т. ін.
3.  Недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, споруд на них, засобів сигналізації та зв’ язку виражається в тому, що працівник транспорту, не дотримуючись вимог різних технічних норм, не усуває неполадки вказаних засобів транспорту. Мова йде лише про такі механізми та обладнання, які забезпечують безпеку руху та екс­плуатації транспортних засобів.
4.  Диспозиція цієї статті є бланкетною. Для притягнення працівника транспорту до кримінальної відповідальності потрібно встановити факт порушення відповідних правил або неналежне виконання своїх обов’язків під час ремонту та обслуговування засобів транспорту. Враховуючи можливі особливо тяжкі наслідки на цих видах тран­спорту, діяльність працівників транспорту є суворо регламентованою. При мотиву­ванні звинувачення мають бути посилання на конкретні статті, параграфи, пункти чинних на вказаних видах транспорту правил, інструкцій, наказів, які були порушені. Слід мати на увазі, що діяльність із ремонту засобів транспорту також регламентова­на відповідними технічними нормами. Тому недоброякісним слід визнавати як ремонт, під час якого не усуваються небезпечні для руху та експлуатації дефекти засобів транспорту, так і використання для ремонту неякісних частин, механізмів, обладнан­ня чи приладів.
5.  Своєрідним наслідком цього злочину, передбаченим частиною першою комен­тованої статті, є створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків. Така небезпека створюється внаслідок порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, недоброякісного ремонту засобів транспорту. У технічній системі транспорту відбуваються певні зміни і створюється реальна можливість на­стання тяжких наслідків, тобто високий ступінь імовірності їхнього настання. Ці зміни в технічній системі транспорту порушують нормальне її функціонування, чим заподіюється шкода об’єкту злочину. Така небезпека (загроза) виступає і як ознака злочинного діяння, і як своєрідний наслідок, пов’язаний із ним. Ці зміни в технічній системі транспорту повинні фіксуватися. Обов’язковим у таких ситуаціях є встанов­лення причинного зв’язку між діянням працівника транспорту і змінами, що відбули­ся в технічній системі транспорту.
6.  Частина 2 ст. 276 КК встановлює більш сувору відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушко­дження або заподіяли велику матеріальну шкоду. При встановленні матеріальної шкоди потрібно враховувати вартість знищених чи пошкоджених транспортних засо­бів, вантажів, споруд на шляхах сполучення тощо.
7.  Частина 3 ст. 276 КК встановлює відповідальність за діяння, якщо вони спри­чинили загибель людей. Для цього досить настання смерті хоча б однієї людини.
8.  Третьою обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину є при­чинний зв’язок між діянням і наслідками, які настали. За справами цієї категорії для встановлення причинного зв’язку призначаються експертизи.

Практика свідчить, що причинний зв’язок у справах цієї категорії має свої осо­бливості, які треба брати до уваги при його встановленні. Залізничний, водний і по­вітряний транспорт досить часто експлуатується у складних погодних умовах. Тех­нічний стан засобів транспорту також не завжди знаходиться в ідеальному стані. Сприяти настанню тяжких наслідків також можуть неправомірні дії інших учасників руху. Це не виключає відповідальності цих осіб, якщо встановлені всі інші ознаки певного складу злочину.

1.  Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується психічним ставленням особи до діяння та його наслідків. Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту, недоброякісний ремонт може вчинюватися з прямим умислом або через злочинну недбалість. До наслідків злочину можна віднести тільки необережну форму вини (злочинна самовпевненість або недбалість). У цілому цей злочин вважається необережним.
2.  Суб’єктом злочину може бути лише працівник залізничного, водного або по­вітряного транспорту, трудова діяльність якого пов’ язана з рухом, експлуатацією транспортних засобів або їх ремонтом. У судовій практиці інколи виникає питання, як кваліфікувати дії робітника, слюсаря, який виконував ремонт механізмів, облад­нання, засобів сигналізації або зв’язку на заводі, у майстерні, які не підпорядковані залізничному, водному чи повітряному транспорту. Деякі криміналісти вважають, що в цих випадках відсутні ознаки цього злочину. Думається, що при ремонті засобів транспорту за ст. 276 КК має відповідати робітник незалежно від того, є він праців­ником транспорту чи ні.