1. Пошкодження чи руйнування магістральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводів чи нафтопродуктопроводів, відводів від них, технологічно пов’язаних з ними об’єктів, споруд, засобів обліку, автоматики, телемеханіки, зв’язку, сигналізації, а також незаконне втручання в роботу технологічного об­ладнання, якщо ці дії призвели до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів або створили небезпеку для життя людей, -

караються штрафом від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

1.  Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а та­кож загальнонебезпечним способом, -

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

1.  Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спри­чинили загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інших тяжких наслідків, або вчинені організованою групою, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

(Стаття 292 у редакції Закону України № 4838-УІ від 24 травня 20І2 р.)

1.  Суспільна небезпечність цього злочину виражається в тому, що при пошкоджен­ні об’єктів магістральних, промислових та інших виробничих трубопроводів створю­ється загроза настання тяжких наслідків. Це викликає загибель людей, матеріальних цінностей, спричинення тілесних ушкоджень. Це може викликати катастрофічні на­слідки для екології, рослинного і тваринного світу. Крім того, такі діяння порушують нормальну роботу самого трубопроводу, що викликає негативні наслідки для інших галузей господарської діяльності.
2.  Предметом цього злочину є магістральні або промислові нафто-, газо-, конден- сатопроводи та нафтопродуктопроводи, відводи від них, а також технологічно пов’язані з ними об’єкти, споруди, засоби обліку, автоматики, телемеханіки, зв’язку, сигналіза­ції. Указані елементи виконують різні технічні функції, мають конструктивні особли­вості. Але з точки зору кримінального права вони є однаковими, тому що, по-перше, усі вони забезпечують нормальне функціонування складної технічної системи, по­друге, вони мають бути придатними для експлуатації і виконувати свої функції за­лежно від призначення. Тому устрої і елементи цього виду транспорту, які є непри­датними для функціонування або не включені в систему цих трубопроводів, не можуть бути віднесені до предмета цього злочину.
3.  Не є предметом цього злочину трубопроводи, які не належать до магістральних чи промислових, а також водопроводи, аміакопроводи, каналізаційні і меліоративні мережі тощо.
4.  Об’єктивна сторона цього злочину виражається в: а) діях; б) суспільно небез­печних наслідках; в) причинному зв’язку між ними.
5.  Дії особи виражаються в пошкодженні або руйнуванні вказаних предметів, а також у незаконному втручанні в роботу технологічного обладнання.
6.  Пошкодження - це протиправний вплив на предмет, що виводить із ладу окремі ділянки трубопроводу, споруди на них, засоби зв’ язку, сигналізації, автоматики, телеме­ханіки тощо, які забезпечують нормальне функціонування трубопроводу, внаслідок чого вони стають непридатними для експлуатації відповідно до своїх цільових призначень.
7.  Руйнування - це протиправний вплив на об’єкт магістрального чи промислового трубопроводу шляхом порушення його цілісності і структури, унаслідок чого технічна система трубопроводу стає непридатною для експлуатації. Зруйнованими можуть бути лише відносно окремі устрої, агрегати, вузли, які технологічно пов’язані з трубопрово­дом. Сам трубопровід, який простягається інколи на сотні кілометрів, не може бути зруйнований, він може бути лише пошкоджений. Зруйнований об’єкт цього виду тран­спорту підлягає заміні, а пошкоджений може бути відремонтований, відновлений шля­хом ремонту, заміни окремих його частин і механізмів. Слід мати на увазі, що і при пошкодженні, і при руйнуванні трубопровід стає непридатним для експлуатації.
8.  Незаконне втручання в роботу технологічного обладнання - це проникнення до системи трубопроводів і вчинення дій, які змінюють режим роботи самих трубо­проводів, відводів від них, технологічно пов’язаних з ними об’єктів, споруд, засобів обліку, автоматики, телемеханіки, зв’язку чи сигналізації, або повністю чи частково припиняють їх роботу, без дозволу власника або уповноважених ним осіб, а так само вплив на роботу системи трубопроводів за допомогою різних технічних пристроїв, здатних зашкодити її належному функціонуванню.
9.  Наслідками злочину є порушення нормальної роботи трубопроводу або ство­рення небезпеки для життя людей.
10.  Порушення нормальної роботи магістрального або промислового трубопроводу виражається в повному або частковому припиненні подачі газу, конденсату, пально-мас­тильних та інших матеріалів як на всьому трубопроводі, так і на окремих його ділянках.
11.  Створення небезпеки для життя людей є своєрідним наслідком цього зло­чину. Така небезпека створюється внаслідок пошкодження, зруйнування предмета злочину або незаконного втручання в роботу технологічного обладнання. У технічній системі магістрального чи промислового трубопроводу відбуваються певні зміни (ви­тікання газу, конденсату чи пально-мастильних матеріалів) і створюється реальна можливість настання вибуху, пожежі чи інших тяжких наслідків, тобто високий ступінь імовірності їхнього настання. Ці зміни в технічній системі транспорту порушують нормальне її функціонування, чим заподіюється шкода об’єкту злочину. Ця небезпека (загроза) виступає і як ознака злочинного діяння, і як суспільно небезпечний наслідок. Ці зміни в технічній системі трубопроводу мають бути зафіксовані.
12.  Між діями особи і вказаними наслідками повинен бути встановлений причин­ний зв’язок. Для вирішення цього питання потрібно призначати експертизу.
13.  Суб’єктивна сторона цього злочину має складний характер, що визначається складністю його об’єктивної сторони. На відміну від КК 1960 р., де в диспозиції го­ворилось про умисний характер дій, у чинному законодавстві нічого не зазначається про форму вини стосовно пошкодження чи руйнування предмета посягання, а також незаконного втручання в роботу технологічного обладнання. Це означає, що дії мо­жуть бути вчинені як умисно, так і через необережність. Ставлення до наслідків цього злочину може полягати в будь-якій формі вини.
14.  Що стосується мотивів і мети вчинення цього злочину, то вони можуть бути різні і на кваліфікацію не впливають. Проте якщо пошкодження магістральних чи промислових трубопроводів вчинено з метою ослаблення держави, то відповідальність настає за ст. 113 КК («Диверсія»).
15.  Суб’єктом злочину може бути особа, яка досягла 16-річного віку.

1.  Повторність означає, що особа вчинила цей злочин другий раз. Значення не має, чи була судима особа за перший злочин. Якщо була судима, то судимість не по­винна бути знята або погашена. Якщо не була судима, то не повинні минути строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
2.  Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб має місце тоді, коли дві і більше особи вчинюють злочин спільними діями. Попередній зговір означає, що вони заздалегідь, до початку пошкодження або руйнування предмета злочину домовились про вчинення цих дій разом.
3.  Загальнонебезпечний спосіб як кваліфікуюча обставина передбачена ч. 2 ст. 292 КК, має місце у випадках, коли пошкодження або руйнування предмета здійснюється шляхом вибуху, підпалу, затоплення, що значно підвищує суспільну небезпеку злочину.
4.  У частині 3 ст. 292 КК передбачені особливо кваліфікуючі обставини.
5.  Загибель людей означає настання смерті хоча б однієї людини. Ставлення до наслідків у вигляді смерті потерпілого полягає лише у необережній формі вини. Якщо буде встановлено умисел до настання смерті, то відповідальність настає і за ст. 115 КК («Умисне вбивство»).
6.  Інші нещасні випадки з людьми мають місце тоді, коли потерпілому спричине­ні тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження.
7.  Аварія на магістральному чи промисловому трубопроводі - це подія, яка виклика­ла витікання газу, конденсату, нафти або нафтопродуктів та інших матеріалів, поломку обладнання, устаткування тощо, що спричинило призупинення подачі вказаних речовин.
8.  Пожежа, яка сталася внаслідок пошкодження трубопроводу і витікання газу, палив­но-мастильних та інших горючих матеріалів, може бути викликана різними факторами.
9.  Значне забруднення довкілля визначається з урахуванням розміру збитків, за­подіяних природному середовищу (земля, ліси, водоймища, рослинний та тваринний світ), а також того, чи призвело забруднення до захворювання людей, знищення тварин чи рослин, на якій площі відбулося забруднення, у тому числі слід враховувати збит­ки, пов’язані з витратами, необхідними для ліквідації наслідків забруднення.
10.  Інші тяжкі наслідки - це можуть бути отруєння людей чи тварин, матеріальна шкода, яка спричинена при витіканні газу, конденсату, нафтопродуктів, а також збит­ки, які спричиняються громадянам, суб’єктам господарської діяльності внаслідок припинення подачі вказаних матеріалів.
11.  Під організованою групою слід розуміти стійке об’єднання трьох або більше осіб, які спеціально організувалися для вчинення цього злочину спільними діями. Така група має розроблений і затверджений всіма учасниками групи план злочинної ді­яльності. У групі розподілені функції між її членами, є організатор (керівник) групи, існують загальні правила поведінки та дисципліни. Така діяльність, як правило, при­кривається силами членів групи або за допомогою сторонніх осіб, у тому числі і пред­ставниками правоохоронних органів.
12.  Якщо пошкодження трубопроводу поєднане з викраденням газу, конденсату, нафти чи нафтопродуктів, то скоєне повинно кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених статтями 292 і 185 КК («Крадіжка»).
13.  Пошкодження об’єктів магістральних чи промислових трубопроводів при вчиненні хуліганських дій також кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 292 і 296 («Хуліганство»).