1.  Блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод, відключення енергопостачання чи іншим способом, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, або настання інших тяжких наслідків, -

карається штрафом від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

1.  Захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи або організації -

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

1.  Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спри­чинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

(Стаття 279 у редакції Закону України № 2742-УІ від 2 грудня 20І0 р.)

1.  Суспільна небезпечність цього злочину виражається в тому, що внаслідок бло­кування одного або кількох видів механічного транспорту або захоплення вокзалу, порту, станції, аеродрому тощо перш за все створюється загроза для життя людей чи настання інших тяжких наслідків. Це паралізує роботу транспорту, відправлення та прибуття вантажів та пасажирів, може викликати інші негативні явища.
2.  Предметом цього злочину відповідно до ч. 1 ст. 279 КК є шляхи сполучення, споруди на них, транспортні засоби, засоби зв’язку та сигналізації, інші устрої та елементи залізничного, водного, повітряного, автомобільного, міського електротран­спорту або магістрального трубопровідного транспорту.
3.  Об’єктивна сторона злочину відповідно до ч. 1 ст. 279 КК виражається в бло­куванні транспортних комунікацій. Блокування може здійснюватись шляхом розмі­щення на вулицях, дорогах, залізничному або водному шляху, злітній смузі колод, шпал, каміння, залізобетонних конструкцій, транспортних засобів, сільськогосподар­ських, будівельних та інших машин та механізмів, що не дає можливості рухатися транспортним засобам, перекачувати нафту, газ, пально-мастильні матеріали. Шляхи сполучення, вулиці, дороги можуть бути перекриті для руху транспортних засобів гуртом людей, коней, табуном великої рогатої худоби тощо.
4.  Технічна система транспорту може бути паралізована шляхом припинення по­дачі води, газу, пально-мастильних матеріалів, відключення електричної енергії, за­собів зв’язку, сигналізації, автоматизованих систем управління транспортом.
5.  Наслідками блокування є порушення нормальної роботи транспорту, а також створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків (про на­слідки див. коментар до ст. 277КК). Закінченим цей злочин слід вважати з моменту настання вказаних наслідків.
6.  Між блокуванням і вказаними наслідками має бути встановлений причинний зв’язок. У разі необхідності для встановлення причинного зв’язку може призначатися експертиза.
7.  Предметом злочину за ч. 2 ст. 279 КК є вокзали, аеродроми, порти, станції та інші транспортні підприємства, організації, установи. Це можуть бути окремі будівлі, споруди, вежі або якась частина, кімната, зала цих будівель, в яких можуть розташо­вуватись диспетчерська, засоби зв’язку, сигналізації чи управління транспортом або окремими його підрозділами.
8.  Захоплення - це протиправне заволодіння будівлями чи їх окремими частинами, спорудами будь-якою особою із застосуванням насильства, погроз і встановлення контролю над ним. Фізичне насильство при захопленні об’єктів транспорту може ви­ражатися в нанесенні ударів, побоїв, викручуванні рук, зв’язуванні, утриманні, по­збавленні волі, закриванні в приміщенні, а також в спричиненні тілесних ушкоджень і навіть смерті. Складом цього злочину охоплюються лише легкі тілесні ушкодження, удари, побої, позбавлення волі тощо.
9.  Психічне насилля - це погроза вбивством, спричиненням тілесних ушкоджень тощо.
10.  Закінченим цей злочин вважається з моменту встановлення контролю над вокзалом, портом тощо або його певною частиною, яка має важливе значення для управління рухом або експлуатації транспортних засобів.
11.  Суб’єктивна сторона злочинів, передбачених частинами 1 або 2 ст. 279 КК, виражається у прямому умислі щодо дій. Особа усвідомлює фактичні обставини зло­чину, розуміє суспільну небезпечність і протиправність скоєного і бажає вчинити такі дії. Мотиви і мета вчинення цього злочину можуть бути різними. Вони на кваліфікацію не впливають, а враховуються при призначенні покарання.
12.  Суб’єктом є будь-яка особа, у томі числі працівник транспорту, якій виповни­лося 16 років.
13.  У частині 3 ст. 279 КК встановлена відповідальність за дії, передбачені час­тинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки. Для загибелі людей достатньо смерті хоча б однієї людини.
14.  Інші тяжкі наслідки охоплюють тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкоджен­ня, які можуть бути спричинені як умисно, так і через необережність. Охоплюється складом цього злочину і вбивство через необережність. Умисне вбивство при вчинен­ні цього злочину повинно кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 279 та ст. 115 КК.

До тяжких наслідків належить також велика матеріальна шкода (див. коментар до ст. 276 КК).

1.  Цей злочин за об’єктивними та суб’єктивними ознаками має велику схожість із пошкодженням шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277 КК), при якому за­соби транспорту, шляхи сполучення приводяться в непридатний для експлуатації стан, що також може порушити нормальну роботу транспорту. При відмежуванні цих зло­чинів перш за все потрібно враховувати спрямованість умислу. При пошкодженні шля­хів сполучення і транспортних засобів умисел спрямований на приведення засобів транспорту у непридатний для експлуатації стан. При блокуванні транспортних кому­нікацій умисел спрямований на те, щоб паралізувати рух транспорту. Як правило, злочин, передбачений ст. 277 КК, вчинюється у такий спосіб із хуліганських мотивів або з метою помсти. Блокування транспортних комунікацій вчинюється з метою впливу на прийнят­тя рішень або вчинення чи відмови від вчинення певних дій органами влади або місце­вого самоврядування, або з метою привернення уваги громадськості до певних подій. Цей злочин вчинюється відкрито, у присутності людей, представників влади, представ­ників транспорту або за їх участю. Навряд чи можливе пошкодження шляхів сполучен­ня та транспортних засобів діями, які мали б відкритий, демонстративний характер.