1.  Порушення правил пуску ракет, проведення всіх видів стрільби, вибухових робіт або вчинення інших дій у повітряному просторі, якщо це створило загрозу безпеці повітряних польотів, -

караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

1.  Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

1.  Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

1.  Суспільна небезпечність цього злочину виражається в тому, що при вчиненні вказаних у диспозиції цієї статті дій створюється загроза для життя та здоров’ я людей, а також це може перешкоджати виконанню польотів літальними апаратами, що ство­рює загрозу безпеці повітряних польотів.
2.  Об’єктивна сторона злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв’язком між діянням та наслідками.
3.  Діяння виражається в порушенні правил пуску ракет. Розрізняють сигнальні, навчальні та бойові ракети або такі, які мають інше наукове чи господарське призна­чення. Проведення всіх видів стрільби може здійснюватись з різних видів вогнепаль­ної зброї як на землі, так і в повітряному просторі незалежно від того, як обладнане місце для проведення стрільби (полігон, тир і т. ін.). Проведення вибухових робіт здійснюється при будівництві тунелів, магістралей, доріг, виконанні гірничих робіт, прокладенні магістральних трубопроводів тощо.
4.  Повітряний простір, про який йдеться в диспозиції цієї статті, - це частина повітряної сфери, яка знаходиться над землею або водою, у тому числі над територі­альним морським простором. У повітряному просторі можуть здійснюватись різні роботи при будівництві, монтажі, ремонті та обслуговуванні різного призначення веж, вишок, башт, труб та інших об’єктів, які знаходяться у повітряному просторі. Для виконання цих робіт використовують вертольоти, крани, лебідки та інше устаткуван­ня. Виконання цих робіт повинно здійснюватися з дотриманням відповідних правил та узгоджуватися з усіма власниками літальних апаратів, а також іншими органами, які забезпечують управління польотами повітряних суден.
5.  Диспозиція цієї статті є бланкетною. Виконання всіх видів робіт регламентуєть­ся різними нормативними актами - це правила проведення зенітних та інших видів стрільби; правила пуску різних ракет; правила проведення вибухових робіт; правила використання вертольотів при будівництві складних об’єктів тощо. Тому при вирі­шенні питання про притягнення до кримінальної відповідальності потрібно зверта­тися до вказаних та інших правил, а при мотивуванні обвинувачення потрібно поси­латися на конкретні норми, статті, параграфи правил, інструкцій тощо.
6.  Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 282 КК, виступає загроза безпеці повітряних польотів. Така загроза створюється внаслідок порушення правил при ви­конанні вказаних робіт. Це означає, що створюється реальна можливість зіткнення літальних апаратів з іншими матеріальними об’єктами в повітряному просторі при виконанні повітряних польотів, що може призвести до катастрофи чи аварії літально­го апарата.
7.  Слід мати на увазі, що при виконанні вказаних робіт може створюватись загро­за для життя і здоров’я людей, які виконують ці роботи, або для сторонніх громадян. Якщо при цьому не створювалась загроза безпеці повітряних польотів, то скоєне може кваліфікуватись за іншими статтями цього Кодексу, а не за ст. 282 КК.
8.  При створенні загрози безпеці повітряних польотів в технічній системі пові­тряного транспорту відбуваються певні зміни, при яких існує висока імовірність на­стання тяжких наслідків. Ці зміни повинні фіксуватися відповідними органами. Важливим при цьому є встановлення причинного зв’язку між порушенням правил виконання вказаних робіт і створенням загрози безпеці повітряних польотів.
9.  Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується психічним ставленням винної особи до факту порушення правил виконання вказаних робіт та наслідків цьо­го порушення. Діяння може вчинюватися з прямим умислом або злочинною недбаліс­тю. При прямому умислі особа усвідомлює, що порушує певні правила, а також сус­пільну небезпечність та протиправність діяння і бажає порушити відповідні правила. При злочинній недбалості особа не усвідомлює факту порушення правил та проти- правності своєї поведінки, хоча за обставинами справи повинна і могла це усвідом­лювати. До наслідків цього злочину, в тому числі і передбачених частинами 2 та 3 цієї статті, можлива лише необережна форма вини (злочинна самовпевненість або недба­лість). У цілому цей злочин визнається необережним.
10.  Суб’єкт у цьому злочині спеціальний. Ним може бути особа, відповідальна за виконання вказаних робіт або за дотримання правил техніки безпеки на певній ді­лянці роботи.
11.  У частині 2 ст. 282 КК передбачена відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, а у частині третій - якщо вони спричинили за­гибель людей (див. коментар до ст. 276 КК).