Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 287. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації

Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засобів, допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані алко­гольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських пре­паратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або не має права на керу­вання транспортним засобом, чи інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, якщо це спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або його смерть, -

караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з по­збавленням права обіймати посади, пов’язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, на строк до трьох років або без такого.

(Стаття 287у редакції Закону України № 586-УІ від 24 вересня 2008 р.)

  1.  Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що виїзд у рейс або на лінію технічно несправного транспортного засобу, допуск до керування ним особи в нетверезому стані або інше грубе порушення правил експлуатації створює загрозу спричинення і часто спричиняє шкоду життю та здоров’ю громадян, власності. У пунк­ті 1.5 ПДР вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
  2.  Об’єктивна сторона цього злочину характеризується: а) діянням; б) наслідка­ми; в) причинним зв’язком між діянням та наслідками.
  3.  Суспільно небезпечне діяння виражається у: 1) випуску в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів; 2) допуску до керування транспортним засобом особи, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або не має права на керування транспортним засобом; 3) іншому грубому порушенні правил екс­плуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух.
  4.  Під випуском в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів розу­міють усну чи письмову згоду, розпорядження, вказівку особи, відповідальної за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, про використання хоча б одно­го транспортного засобу у сфері дорожнього руху за цільовим призначенням. Види транспорту, на яких може бути вчинено цей злочин, перелічені у примітці до ст. 286 КК. Технічно несправним транспортний засіб визнається тоді, коли в його основних вузлах і механізмах є дефекти та недоліки, за наявності яких забороняється експлуа­тація, а також засоби, які зазнали конструктивних змін чи були переобладнані із по­рушенням вимог стандартів виробника (система гальмування, рульове керування, зовнішні світлові прилади, недоліки коліс і шин тощо) (розд. ЗІ ПДР, п. ІІ ППВСУ від 23 грудня 2005 р.).
  5.  Продаж (інша передача) підприємством-виробником транспортного засобу, що має технічні недоліки, охоплюється складом злочину, передбаченого ст. 227 КК «Умис­не введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції», і не підлягає кваліфікації за ст. 287 КК, оскільки транспортний засіб при цьому є то­варом і лише відчужується особі, яка в подальшому вирішуватиме питання про його експлуатацію після проходження технічного огляду.
  6.  Допуском до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані ал­когольного, наркотичного чи іншого сп ’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або не має права на керування транспорт­ним засобом, визнається також усна чи письмова згода, розпорядження, вказівка особи, відповідальної за технічний стан чи експлуатацію про використання справного тран­спортного засобу особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або не має посвідчення водія з відкритою відповідною категорією чи довідки про проходження медичного огляду. Рішення про допуск особи до керування прийма­ється безпосередньо перед початком керування. Допуск може бути здійснений також шляхом мовчазної згоди, видачі маршрутного листа, передачі керма під час руху, невід- сторонення водія від керування тощо. Проте не можна визнати допуском до керування транспортним засобом, який передається особі не для керування, а для того, щоб без запуску двигуна доставити його до певного місця. Наприклад, мотоцикл, легковий авто­мобіль, що завантажується на інший транспортний засіб.
  7.  Ознаками алкогольного сп ’яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; пору­шення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстанов­ці. Ознаками наркотичного чи іншого сп ’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декіль­кох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або, на­впаки, підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або не­природна блідість (пп. 1.3, 1.4 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 9 вересня 2009 р. № 400/666). Згідно з п. 2.7 указаної Інструкції «установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції уповноваженими особами Державто- інспекції МВС з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 про­міле алкоголю в крові».
  8.  Інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують до­рожній рух, охоплює випадки надання дозволу на використання не обладнаного на­лежним чином вантажного транспортного засобу для перевезення пасажирів, пере­вантаженого транспортного засобу чи завантаженого із порушенням ПДР; допуск до керування особи, яка стомлена чи перебуває у хворобливому стані, грубе порушення режиму роботи водіїв та інші випадки.
  9.  Суспільно небезпечними наслідками є середньої тяжкості, тяжке тілесне ушко­дження або смерть іншої особи, у тому числі особи, яка керувала транспортним засо­бом (п. 13 ППВСУ № 14 від 23 грудня 2005 р.).
  10.  Причиною виникнення наслідків є неповна підконтрольність технічно несправ­ного транспортного засобу або стан водія, за якого він неспроможний відповідально керувати транспортним засобом.
  11.  Суб’єктивна сторона. Діяння вчинюється умисно (прямий умисел). Винна особа усвідомлює наявність технічних недоліків у транспортному засобі, стану сп’ яніння водія чи перебування його під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або відсутність у останнього права на керування тран­спортним засобом, але дає згоду на випуск технічно несправного транспортного за­собу в рейс або на лінію, або дозволяє керувати транспортним засобом певній особі, тобто бажає вчинити такі дії. Ставлення винного до суспільно небезпечних наслідків характеризується необережністю (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). У цілому злочин є необережним. Якщо буде встановлено умисел (прямий чи непрямий) до суспільно небезпечних наслідків, то відповідальність повинна наставати за умисний злочин проти життя та здоров’я особи.
  12.  Суб’єктом цього злочину є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку і є відповідальною за технічний стан транспортного засобу, дотримання правил його безпечної експлуатації. Це керівники транспортних підприємств та їх підрозділів, інші особи, яким делеговано відповідні повноваження по контролю за технічним станом транспортних засобів, дотриманню правил їх експлуатації, допуску осіб до керування транспортними засобами (завідувачі та начальники гаражів, інспектори безпеки руху, головні механіки та ін.). Суб’єктами можуть бути водії, за якими закріплено тран­спортний засіб, а також власники транспортних засобів.