1.  Порушення правил безпеки польотів повітряних суден особами, які не є працівниками повітряного транспорту, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків, -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

1.  Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

1.  Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

(Стаття 28І у редакції Закону України № 270-УІ від І5 квітня 2008 р.)

1.  Суспільна небезпечність цього злочину виражається в тому, що пілоти, які не є працівниками повітряного транспорту, під час польотів порушують правила і ство­рюють загрозу для життя та здоров’я людей, настання інших тяжких наслідків.
2.  До повітряних суден, на яких може бути вчинено цей злочин, належать: літаки, вертольоти, дирижаблі, планери, які не підпорядковані військовим повітряним силам та органам цивільної авіації. Власниками цих повітряних суден можуть бути окремі фізичні або юридичні особи.
3.  Об’єктивна сторона цього злочину характеризується трьома ознаками: 1) ді­янням (дії або бездіяльність); 2) настанням або можливістю настання суспільно не­безпечних наслідків; 3) причинним зв’язком між діянням і наслідками.
4.  Діяння - це дія чи бездіяльність, яка виражається у порушенні правил безпеки польотів. Ці правила можуть порушуватись під час злітання літального апарата, на­брання висоти, в процесі польоту та при посадці літального апарата.
5.  Диспозиція цієї статті є бланкетною. Тому для вирішення питання про пору­шення потрібно звернутися до відповідних нормативних актів, які регламентують виконання польотів (статути, кодекси, правила, інструкції і т. ін.). При цьому потріб­но посилатися на конкретні статті, пункти, параграфи вказаних нормативних актів, які були порушені.
6.  Не всі допущені порушення правил польотів можуть мати ознаки складу зло­чину, а лише такі, які потягли за собою суспільно небезпечні наслідки. Таким наслід­ком, указаним у ч. 1 цієї статті, визнається створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків (див. коментар до ст. 276 КК).
7.  Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є причинний зв’язок між порушенням правил безпеки польотів та створенням реальної можливості настан­ня тяжких наслідків. Для її встановлення важливе значення мають судові експертизи.
8.  Суб’єктивна сторона злочину характеризується психічним ставленням винної особи як до факту порушення правил безпеки польотів, так і до наслідків порушення. Порушення правил може бути вчинено з прямим умислом або злочинною недбалістю. Вина стосовно наслідків може бути необережною (злочинна самовпевненість або не­дбалість).
9.  Суб’єктом злочину може бути пілот або член екіпажу повітряного судна, які не є працівниками повітряного транспорту. За цією ознакою потрібно проводити відме­жування цього злочину від порушення правил безпеки руху або експлуатації заліз­ничного, водного або повітряного транспорту (ст. 276 КК), де суб’єктом є працівник повітряного транспорту.
10.  У частині 2 ст. 281 КК встановлена більш сувора відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди (див. коментар до ст. 276 КК).
11.  Частина 3 ст. 281 КК встановлює відповідальність за діяння, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки. Для цього достатньо настання смерті хоча б однієї людини. До інших тяжких наслідків слід відносити тяжкі тілесні ушкодження, спричинення особливо важкої матеріальної шкоди тощо.