Стаття 28. Надання інформації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру прав

3. Відповідно до пункту 7 коментованої статті, банки при здійсненні операцій з іпотеки користуються інформацією про іпотеку, обтяження нерухомого майна з Державного реєстру прав, порядок доступу до якого встановлює Міністерство юстиції України. 24 листопада 2011 р. Міністерство юстиції України видало наказ № 3380/5 «Про деякі питання доступу банків до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», яким затвердило Порядок доступу банків до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Даним Порядком встановлено, що банка до Державного реєстру прав надається на підставі договору, укладеного між банком та адміністратором Державного реєстру прав. Причому доступ дозволяється виключно при здійсненні банком операцій з іпотеки. Відповідно до договору банк набуває право користуватися інформацією про іпотеку та обтяження речових прав на нерухоме майно, що міститься у Державному реєстрі прав, шляхом здійснення пошуку відповідних відомостей у ньому. Для зручності банка результати такого пошуку можуть бути оформлені у паперовому вигляді.

За загальним правилом, банк здійснює пошук відомостей про іпотеку та обтяження речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі прав за реєстраційним номером об´єкта нерухомого майна. Проте у разі здійснення пошуку відомостей про іпотеку та обтяження речових прав на нерухоме майно у спеціальному розділі Державного реєстру прав використовуються такі ідентифікатори: 1) адреса об´єкта нерухомого майна (для об´єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці); 2) кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок); 3) ідентифікаційні дані фізичної або юридичної особи (при здійсненні пошуку відомостей про обтяження речових прав на нерухоме майно).

Пошук банком необхідних відомостей у Державному реєстрі прав здійснюється відповідно до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також має відповідати наступним вимогам, встановленим Порядком доступу банків до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

По-перше, перед здійсненням пошуку відомостей про іпотеку та обтяження речових прав на нерухоме майно банк повинен внести до Державного реєстру прав відомості про підставу користування інформацією з Державного реєстру прав (укладення кредитного договору, передача прав по договору іпотеки третій особі тощо).

По-друге, користування інформацією про іпотеку та обтяження речових прав на нерухоме майно, що міститься у Державному реєстрі прав, здійснюється банком виключно для власних потреб та при здійсненні ним операцій з іпотеки. Передавати іншим особам інформацію, отриману банком з Державного реєстру прав відповідно до Порядку доступу банків до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, банк не має права, крім випадків, встановлених ст. 62 (Порядок розкриття банківської таємниці) Закону України «Про банки і банківську діяльність».

По-третє, доступ банка до Державного реєстру прав надається на платній основі відповідно до встановлених Міністерством юстиції України тарифів згідно з чинним законодавством. Крім того, за пошук відомостей у Державному реєстрі прав додатково справляється плата в розмірі, що встановлюється Міністерством юстиції України згідно з чинним законодавством.

По-четверте, банк зобов´язаний вживати заходів щодо забезпечення зберігання, запобігання несанкціонованому доступу та поширенню інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об´єкт нерухомого майна, отриманої згідно з Порядком доступу банків до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до законодавства.

4. Надання з Державного реєстру прав відомостей про зареєстровані речові права на об´єкти нерухомого майна та їх обтяження органом державної реєстрації третім особам являє собою розкриття персональних даних особи. А згідно з підпунктом 2 пункту 2 ст. 8 (Права суб´єкта персональних даних) Закону України «Про захист персональних даних», суб´єкт персональних даних має право отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані, що містяться у відповідній базі персональних даних. В зв´язку з цим пунктом 5 коментованої статті на органи державної реєстрації прав покладений обов´язок надавати власникам та правоволодільцям інформацію про осіб, які отримали відомості про права та обтяження прав на нерухоме майно, що йому належить. Така інформація надається на підставі заяви власника чи правоволодільця у формі виписки.