Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

  1.  На практиці інколи виникає питання про відповідальність хворих водіїв, які через це не забезпечили безпеки руху. Це питання повинно вирішуватись на загальних підставах. Якщо водій знає про наявність у нього певної хвороби, яка може стати причиною тяжких наслідків, то він повинен нести відповідальність за ст. 286 КК на загальних підставах. Так, під час керування автобусом у водія став­ся епілептичний припадок, який викликав у нього втрату свідомості, що призвело до загибелі трьох осіб. Суд не погодився з твердженням захисника, що водій не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, тому що він був під час транспортної пригоди в стані неосудності і не міг відвернути суспільно небезпеч­ні наслідки. У цій справі було встановлено, що водій знав про наявність у нього такої хвороби, яка може викликати втрату свідомості під час руху транспортного засобу і він не зможе відвернути настання тяжких наслідків, і тому він був при­тягнений до кримінальної відповідальності. Проте відповідальність не настає в тих випадках, коли водій не знає про наявність у нього такої хвороби, яка під час руху транспортного засобу може викликати втрату свідомості і він не зможе відверну­ти настання тяжких наслідків. У таких випадках відсутня вина водія, який не пе­редбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків, не повинен був і не міг їх передбачити.
  2.  Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту інколи поєднано з учиненням інших посягань, що має кваліфікуватися за сукупністю злочинів. Так, водій вантажівки М. із помсти вирішив позбавити життя працівника міліції К., який помітив, що водій спрямував на нього автомобіль, К. почав тікати, перебігаючи з од­нієї сторони вулиці на іншу. На перехресті автомобіль наздогнав потерпілого і спри­чинив йому смертельні ушкодження. Одночасно було створено аварійну ситуацію на перехресті. Для того щоб уникнути зіткнення, водій зустрічної автівки різко загаль­мував і повернув уліво, унаслідок чого були спричинені тяжкі наслідки. Водія М. було притягнуто до кримінальної відповідальності за умисне вбивство і порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту.
  3.  Практика свідчить, що при порушенні правил безпеки руху та експлуатації транспорту часто водій залишає місце події і не надає допомоги особам, які пере­бувають у небезпечному для життя становищі. Унаслідок цього створюється за­гроза настання смерті або інших тяжких наслідків. У багатьох випадках надання допомоги травмованим особам відвертає настання смерті, зменшує тяжкість на­слідків.
  4.  Залишення в небезпеці в таких випадках повинно інкримінуватися водію авто­мобіля, який причетний до аварії. Якщо транспортна подія сталася внаслідок пору­шення правил безпеки руху і експлуатації транспорту, то відповідальність настає і за злочин, передбачений ст. 286 КК. Якщо ж порушення правил не було, то відповідаль­ність настає лише за ст. 135 КК (п. 10 ППВСУ№ 14 від 23 грудня 2005р.).
  5.  За сукупністю злочинів, передбачених статтями 286 і 289 КК, потрібно квалі­фікувати діяння особи, яка незаконно заволоділа транспортним засобом і під час управління ним допустила порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуа­тації транспорту, що спричинило потерпілому вказані у ст. 286 КК наслідки.