Відповідно до ст. 318 КПК вирішення справи має бути проведено у розумний строк. Формою проведення кримінального процесу є судове засідання. Участь сторін в судовому засіданні є обов'язковою. Випадки, коли участь сторін не є обов'язковою, встановлюється законом. Зала судового засідання є спеціально обладнаним приміщенням. Окремі процесуальні дії можуть бути вчинені за межами зали засідань (огляд на місці тощо). Склад суду є незмінним (ст. 319 КПК). Передбачена можливість призначення запасного судді, про що приймає рішення суд (ст. 320 КПК). На головуючого у судовому засіданні покладено обов'язок вживати заходів для дотримання порядку в залі судового засідання. У розгляді справи забезпечується безперервність судового розгляду (ст. 614 КПК). Кількість присутніх у залі судового засідання (ст. 328 КПК) може бути обмежена лише у разі недостатності місцю у приміщенні. Близькі родичі обвинуваченого і потерпілого мають пріоритетне право на перебування у залі. Ст. 329 КПК визначає обов'язки присутніх у залі судового засідання.

Ст. 331 КПК передбачає право суду обрати, скасувати або змінити запобіжний захід. Якщо судовий розгляд не завершився до спливу встановленого строку для запобіжного заходу, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою. Ст. 332 КПК визначає право суду провести експертизу під час судового розгляду, а також призначити одночасний допит кількох експертів.

Ст. 333 КПК визначає застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих дій під час судового провадження. Суд, за клопотанням сторони, має право доручити проведення певних слідчих (розшукових) дій. їх перелік міститься у ч. 2 ст. 131, ст. 493, ч. 4 ст. 499 та ст. 508 КПК. Учасники судового провадження можуть ознайомитись з результатами слідчої дії в порядку ст. 290 КПК. Матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватись в одне провадження або виділятися в окреме в порядку, передбаченому ст. 334 КПК. (див. також ст. 217 ч. 1, 469 ч . 8, 510 КПК). Питання об'єднання в одне провадження роз'яснені Вищим спеціалізованим судом в інформаційному листі від 05.10.2012 № 223-1446/0/4-12 "Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України". Зупинення судового провадження вирішується в порядку ст. 335 КПК. Судовий розгляд може проводитись у режимі відеоконференції (ст. 336 КПК). На думку окремих спеціалістів права "факт перебування підсудного, інших осіб поза залою судового засідання при режимі відеоконференції суттєво не впливає на здатність суду відрізняти правдиві покази від неправдивих"117.

Суд визначає межі судового розгляду відповідно до ст. 337 КПК. У ч. З ст. 337 КПК передбачено право суду змінити обвинувачення, яким визначені межі судового розгляду. Однак це можна зробити лише в частині зміни правової кваліфікації, якщо це покращує становище обвинуваченого. Наприклад замість двох епізодів обвинувачення залишити один. У літературі слушно наголошується, що "не дуже зрозуміло, чому в ч. З ст. 337 КПК ідеться про те, що суд може вийти за межі висунутого обвинувачення, та ще й з метою захисту прав та основоположних свобод, і чому суд може змінити тільки правову кваліфікацію...Точніше було б говорити про право суду змінити обвинувачення тільки на менш тяжке, та таке, яке не буде істотно відрізнятися від попереднього за фактичними обставинами".

Ст. 338 визначає порядок зміни обвинувачення прокурором. Слід відрізняти зміну обвинувачення від часткової відмови від обвинувачення. Для підготовки до захисту від нового або зміненого обвинувачення суд має відкласти справу на 7 днів. Ст. 339 КПК встановлює порядок висунення додаткового обвинувачення. Його умовою є тісний зв'язок нового обвинувачення з тим, що є предметом судового розгляду.

Ст. 340 КПК визначає порядок відмови від підтримання державного обвинувачення. Така відмова може бути повною або частковою.

Процедура судового розгляду залишилася традиційною (ст. 342). Оскільки у ст. 342 КПК "забули" вказати, що головуючий при відкритті засідання має пересвідчитись, чи отримав обвинувачений обвинувальний акт, то про це нагадує Вищий спеціалізований суд України в Інформаційному листі з розгляду цивільних і кримінальних справ від

1.  № 223-1446/0/4-12 "Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України" . Пам'ятка надалі залишається у осіб, яким її надали.

Обвинувальний акт оголошує прокурор, а позовну заяву - цивільний позивач у кримінальній справі. Головуючий може оголосити позовну заяву і розглянути без участі цивільного позивача тільки у випадку, якщо обвинувачений, цивільний відповідач повністю визнали цивільний позов (п. 6 Інформаційного листа ВССУ від

1.  №223-1446/0/4-12).

Ст. 349 КПК встановлено, що головуючий з'ясовує які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження. Обсяг доказів може бути змінений. При розгляді клопотань учасників суд не може відмовити у задоволенні клопотань про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження обставин, які мають істотне значення для справи.