Судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених КПК.

Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.

Новий КПК дещо змінив питання меж судового розгляду та передбачив для прокурора можливість за процедурами, передбаченими ст. 338, 339 КПК, змінювати обвинувачення у суді або висувати додаткове обвинувачення. І, звичайно, прокурор може відмовитися від підтримання державного обвинувачення. Процедуру відмови від підтримання обвинувачення визначає ст. 340 КПК.

Що стосується суду, то він може вийти за межі висунутого обвинувачення лише в частині зміни правової кваліфікації пред'явленого правопорушення, якщо це покращує становище обвинуваченого. Це, зокрема, остаточно вирішує спір про право суду у виняткових обставинах не враховувати позицію прокурора та ухвалювати вирок на свій розсуд.

Якщо потерпілий вважає за доцільне і надалі підтримувати обвинувачення, від якого відмовився прокурор, то в подальшому справа вирішується за процедурою приватного обвинувачення.