Ст. 359 КПК визначає особливості дослідження звуко- і відеозаписів. Для їх дослідження потрібне спеціальне обладнання для відтворення та демонстрації записів. Використовується також допомога спеціаліста (ст. 360 КПК).

Учасники судового провадження можуть заявити про підробку звуко- і відеозапису. Така заява розглядається судом у порядку, передбаченому для заяв про підробку документів. Може бути призначена відповідна експертиза і за її результатами вирішується питання про допустимість такого доказу. Питання про виключення такого доказу вирішується відповідною ухвалою суду.

Провадження у суді присяжних

Суд присяжних може здійснюватися за ініціативою особи, обвинуваченої у злочині, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі (ст. 383 КПК). Таке клопотання обвинувачений має подати під час підготовчого судового засідання. Письмове роз'яснення прокурора про можливість, особливості та правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування.

У суді присяжних України усі питання, пов'язані із судовим розглядом, судді та присяжні вирішують спільно. У нарадчій кімнаті також всі питання вирішуються спільно і більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.

Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості та правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до

суду.

Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Після призначення судового розгляду судом присяжних їх викликають у кількості 7 осіб.

Громадяни, які внесені до списку присяжних як присяжні, визначаються згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Письмовий виклик вручається присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.

Присяжний зобов'язаний:

1. правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
2.  додержуватись порядку в судовому засіданні та виконувати розпорядження головуючого;
3.  не відлучатись із зали судового засідання під час судового розгляду;
4.  не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) підчас нього;
5.  не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
6.  не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.

Згідно зі ст. 387 КПК відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

Кожному з присяжних, який з'явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 КПК.

Якщо після виконання вимог щодо відбору присяжних залишилось більше потрібної для участі в судовому розгляді кількості, необхідна кількість присяжних визначається автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження. Якщо ж присяжних залишилось менше, ніж потрібно, то вони викликаються додатково.

Якщо в результаті виконання дій з відбору присяжних залишилось менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково. Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних. Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з них продовжувати участь у судовому розгляді.

Присяжних приводять до присяги згідно зі ст. 388 КПК. Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому КПК. У такий спосіб забезпечується недопустимість незаконного впливу на присяжних.

Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування (ч.3 ст. 391 КПК).

Ця норма викликає певні застереження. Присяжний голосував за виправдання, а його голос додають до голосів, які голосували за обвинувальний вирок. Адвокатам потрібно у своїй промові вказувати на цю обставину з тим, щоб вони усвідомлювали, що тільки їх одностайна позиція за виправдання може забезпечити (якщо для цього є підстави) реалізацію їх дійсної волі.

Відповідно до ст. 31 КПК суд присяжних складається з двох професійних суддів та трьох присяжних. Якщо обвинувачених кілька то провадження судом присяжних здійснюється відносно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд.

Суд присяжних в українському варіанті - це по суті суд за участю народних засідателів, або середньовічний суд шеффенів, чи суд лавників часів дії в Україні магдебурзького права. Від класичного суду присяжних суд присяжних за новим КПК відрізняється тим, що присяжні є не тільки суддями факту. Вони разом з професійними суддями ухвалюють вирок. Як присяжні вони можуть дати оцінку фактам але вони не готові до питання про правову кваліфікацію злочинів та інших питань, в тому числі процесуального характеру, які вирішуються судом. Ці питання їм роз'яснюють, а відтак і переконують, професійні судді.

У радянські часи з народними засідателями проводились заняття, до яких залучались професійні судді й адвокати. Це допомагало народним засідателям під час розгляду справ. Очевидно, що така робота має проводитись і з присяжними.

Отже, захисник має продумати свій виступ у суді присяжних шляхом глибокого аналізу встановлених у судовому засіданні юридичних фактів і, даючи їм юридичну оцінку, наводити приклади з аналогічної судової практики без огляду на те, що професійні судді знають право. Слід також пам'ятати, що питання правової кваліфікації, застосування покарання - це слабка сторона присяжних. Вони не є юристами. Тому у промові адвоката цим питанням має приділятись належна увага.

Але присяжні передусім відповідальні за визначення факту вчинення злочину. Це та частина судового провадження, де професійні судді не можуть з посиланням на свій авторитет вплинути на думку присяжних. Вони самі сприймають у суді судження сторін про факти і роблять свої висновки. Адвокату потрібно при першій ліпшій нагоді наголошувати, що всякий сумнів у вчиненні злочину має трактуватися на користь підсудного.

Захисник має враховувати, що у нарадчій кімнаті професійні судді консультуватимуть і роз'яснюватимуть присяжним ту чи іншу правову позицію. Але іноді самі судді можуть помилятися. Тому питанням кваліфікації, застосування закону і принципам ухвалення вироку у суді присяжних захисник має впродовж всього судового провадження приділяти особливу увагу.

Враховуючи, що присяжні разом з професійними суддями постановляють вирок, захисник має донести до присяжних тлумачення правових норм стосовно конкретної ситуації, про ті порушення, які допустило досудове слідство. Щира і відверта промова захисника має орієнтуватись насамперед на присяжних і це вносить нові фарби до проголошення захисної промови. У суді присяжних потрібно ставитись до суду з особливою повагою, намагатись завоювати їх симпатії своєю позицією, культурою поведінки, витримкою і принциповістю.

Розповідаючи про можливе покарання, потрібно роз'яснити присяжним про недопустимість застосування принципу таліону, тобто системи покарань, висловлених у класичній формулі "око за око, зуб за зуб".

Що стосується провадження у суді присяжних за новим КПК, то принципових відмінностей тут немає. Допит свідків, дослідження доказів, аргументований захист залишаються актуальними і для цього суду.

Незважаючи на застереження, суд присяжних, навіть у варіанті, запропонованому новим КПК, - це величезний крок уперед. Бо професійні судді у нарадчій кімнаті мають "око народу" в особі присяжних. І це покладає на них обов'язок бути суддями, а не державними чиновниками, дбати про справедливість і законність вироку. І присяжні є вільними від обвинувального ухилу, який зловісним кошмаром панує над професійними суддями.

У випадку, коли серед більшості складу суду, який ухвалив рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення (ч. 5 ст. 391 КПК). Це, між іншим, означає, що присяжні можуть переголосувати професійних суддів і ухвали своє рішення.

Адвокати, передбачаючи можливість такого вирішення справи, мають подати письмові пояснення, в яких би з достатньою чіткістю була викладена мотивувальна частина такого можливого вироку на користь обвинуваченого. Це озброїло б присяжних аргументацією для виправдального вироку або іншого судового рішення на користь обвинуваченого.

Адвокат, який виступає перед присяжними, має подбати про виклад свого виступу як простої та зрозумілої історії з життя. Його виступ насамперед має орієнтуватись на присяжних, а не на професійних суддів.

Як приклад роботи адвоката перед народними засідателями (а по суті - присяжними за новим КПК) і методів тиску на суд наводимо уривок з книги відомого адвоката С. Арії "Жизнь адвоката".

Дело Шухрата "Дело - с его скверными данными о прошлом Шухрата и обвинением в убийстве при отягчающих обстоятельствах в стадии отбытия наказания за другой криминал - грозно нависало над ним.

...Но были в нем два зеленоватых листка, которые могли существенно повлиять на судьбу Шухрата, резко изменив правовую оценку его преступления. Это были объяснения некоей Андрушко, полученные по горячим следам милицией, при опросе на месте и потому записанные бегло и кратко.

Андрушко была приезжей, жила в отеле всего пару дней и тем вечером вышла подышать перед сном на свежий воздух. У нее на глазах группа стоявших у бокового входа молодых людей внезапно окружила одного из вышедших оттуда, свалила его на землю и стала бить ногами.

Когда тому удалось вскочить, он поднял над головой небольшой нож, блеснувший под фонарем, и закричал, чтобы к нему не подходили. На него снова бросились, и тогда он начал отмахиваться своим оружием. Тут же все разбежались, а раненый остался на асфальте. Именно она вызвала по телефону "скорую помощь" и была с пострадавшим, пока его не увезли.