Заключна частина є важливим елементом промови. Навіть якщо прокурор відмовився підтримувати обвинувачення і просить суд виправдати потерпілого, це не звільняє захисника від обов'язку мотивувати необхідність виправдання, а в заключній частині промови подати своє прохання.

У великій і складній справі потрібно ще раз акцентувати увагу на найзначніших, вузлових моментах промови. Щоб останні фрази запам'яталися, вони мають бути виразними, промовистими. А. Ф. Коні наголошував: "Кінцівка - розв'язання всієї промови. Кінцівка має бути такою, щоб слухачі відчули (не тільки у тоні лектора, це обов'язково), що далі говорити нічого".

Ось один з таких прикладів: "На Введенском кладбище в Лефортове есть могила доктора Гааза, тюремного врача, который посвятил свою жизнь и отдал все сбережения делу смягчения участи заключённых, каторжников. О нем с почтением и симпатией не раз писал Кони. На надгробном валуне, окруженном кандальными цепями, выбиты слова, обращенные к потомкам: "Спешите делать добро".

Когда отвлечешься от нашей суеты и задумаешься, то понимаешь, каким мудрым был Гааз. Приговорить к смерти человека, который и так уже повержен, который сам, как никто более наказал себя, - можно, закон разрешает. Проявить к нему снисхождение тоже в вашей власти. И это будет добром, которое запомнится вам и запомнится людям ".

Суд не має права зупиняти адвоката або обмежувати час його виступу. Проте адвокат має усвідомлювати, що його промова має цінність доти, доки його слухають. Водночас, як показують дослідження сучасних вчених, і як на цьому наголошував П. Сергеїч, певна інформаційно-словесна надмірність у промові необхідна. Вона гарантує розуміння промови; допомагає присяжним і суддям освоїти всю закладену до неї інформацію, яка впливає на формування їх внутрішнього переконання щодо питання вини.