Відзначимо, що відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також електронного цифрового підпису.

Відповідальність за відповідність електронних копій оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, оригіналам таких документів у паперовій формі несе особа, яка подає заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі.

При цьому факт подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем являється згідно ст. 24 п. 56 Закону підставою відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Водночас, щодо форми та вимог, що ставляться до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень необхідно керуватися також вимогами підзаконних нормативно-правових актів. Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів від 22 червня 2011 р. № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (надалі — Порядок) передбачено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін´юст. Заява про державну реєстрацію подається щодо кожного об´єкта нерухомого майна окремо (п.7).

У свою чергу Наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов´язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» були затверджені форми, яких слід дотримуватись при подачі відповідних заяв, зокрема:

• заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності);
• заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності на єдиний майновий комплекс);
• заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права);
• заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права на єдиний майновий комплекс);
• заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права);
• заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права на єдиний майновий комплекс);
• заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо відмови від речового права);
• заяви про зупинення державної реєстрації прав;
• заяви про зняття зупинення державної реєстрації прав;
• заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо припинення прав та їх обтяжень у зв´язку зі знищенням об´єкта нерухомого майна);
• заяви про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• заяви про скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;
• заяви про відкликання заяви;
• заяви про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• запиту про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• заяви про надання дубліката свідоцтва про право власності;
• додатка до заяви;
• картки прийому заяви та вимоги щодо її заповнення;
• вимоги до заповнення заяв, що подаються органу державної реєстрації прав.

Другим абзацом частини першої коментованої статті регламентовано, що у випадку якщо об´єкт нерухомого майна розміщений у межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, заява про державну реєстрацію прав подається до одного з таких органів на вибір заявника. Таким чином, орган державної реєстрації прав не вправі відмовити заявнику у прийнятті його заяви у зв´язку із порушенням принципу територіальної підвідомчості.

Коментована норма (абз. 3, абз. 4) передбачає випадки подачі заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень нотаріусам. Зокрема, встановлено, що:

• заява про державну реєстрацію прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об´єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, який вчиняє таку дію;
• заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об´єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію.

Таким чином, при застосуванні даних положень Закону слід керуватися вимогами законодавства України про нотаріат.

Абзац п´ятий частини першої статті, що коментується встановлює положення, що стосуються особливого об´єкта права приватної власності — земельної ділянки. Зокрема, зазначено, що заява про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, права оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності за письмовою заявою правонабувача може подаватися державним кадастровим реєстратором, який здійснив державну реєстрацію такої земельної ділянки.

Таким чином, дане положення буде діяти за дотримання умов щодо:

• об´єкта (земельної ділянки), стосовно якого вчиняються дії з приводу державної реєстрації права власності або права оренди (саме державної або комунальної власності) та
• наявності волевиявлення зацікавленої особи (письмової заяви правонабувача).

За умови належного дотримання зазначених положень державний кадастровий реєстратор, який здійснив державну реєстрацію такої земельної ділянки зобов´язаний здійснити подачу відповідної заяви про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, права оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності. Таку заяву державний кадастровий реєстратор може подати або в електронній (абз. 6 ч. 1 ст. 16) або паперовій формі.

Також коментованою статтею передбачено, що у разі виникнення, переходу або припинення права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним виникненням, переходом або припиненням речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на такі об´єкти.

При цьому одна заява подається лише у разі, якщо права на житловий будинок, будівлю, споруду та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструються щодо однієї особи.

Порядок здійснення кількох реєстраційних дій по одній заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень визначається Кабміном у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною другою статті, що коментується, встановлено що реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження.

Детальна регламентація даного положення передбачена Порядком.

Зокрема, у п.11 Порядку визначено, що державний реєстратор розглядає заяви про державну реєстрацію, відповідно до яких заявлено державну реєстрацію:

• права власності та інших речових прав на нерухоме майно - в порядку черговості їх прийняття органом державної реєстрації прав;
• обтяжень речових прав на нерухоме майно - незалежно від черговості їх прийняття органом державної реєстрації прав.

У разі коли після прийняття органом державної реєстрації прав заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, до органу державної реєстрації подано заяву про державну реєстрацію, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію обтяжень речових прав на те саме майно, орган державної реєстрації прав приймає таку заяву. Державний реєстратор розглядає заяву про державну реєстрацію, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію обтяжень речових прав на те саме майно, після прийняття державним реєстратором рішення щодо заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що прийнята раніше.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття органом державної реєстрації прав заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію обтяжень речових прав на те саме майно, приймає рішення про її розгляд після прийняття державним реєстратором рішення щодо заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що прийнята раніше, яке орган державної реєстрації прав видає або надсилає рекомендованим листом заявникові.

У разі коли заявник отримує таке рішення особисто, він пред´являє органові державної реєстрації прав документи, що зазначені в абзацах першому та п´ятому пункту 9 цього Порядку, та подає картку прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яку орган державної реєстрації прав повертає заявникові з відміткою про отримання рішення про розгляд заяви про державну реєстрацію після прийняття державним реєстратором рішення щодо заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що прийнята раніше, яка підписується заявником із зазначенням дати та часу отримання такого рішення.

При подачі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зацікавлена особа повинна пред´явити інші, визначені законодавством документи:

а) Зокрема, як визначено п.9 Порядку, під час подання заяви про державну реєстрацію заявник пред´являє органові державної реєстрації прав документ, що посвідчує його особу. Документом, що посвідчує особу, є паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє.

Документом, що посвідчує особу, яка не досягла 16-річного віку, є свідоцтво про народження.

Водночас, при вирішенні питання щодо поняття документа, що посвідчує особу, слід керуватися вимогами Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року. Враховуючи положення цього закону та обставину, що основним документом, що посвідчує особу, є документ, що підтверджує громадянство особи, до переліку документів, що посвідчує особу заявника також відносяться документи, що підтверджують громадянство України, якими згідно зі ст. 5 Закону України «Про громадянство України» є:

1. паспорт громадянина України;
2. свідоцтво про належність до громадянства України;
3. паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
4. тимчасове посвідчення громадянина України;
5. проїзний документ дитини;
6. дипломатичний паспорт;
7. службовий паспорт;
8. посвідчення особи моряка;
9. посвідчення члена екіпажу;
10. посвідчення особи на повернення в Україну.
    1. У разі подання заяви про державну реєстрацію заінтересованою особою особисто така особа, крім документа, що посвідчує його особу, пред´являє органові державної реєстрації прав реєстраційний номер облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податку), крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.

в) У разі подання заяви про державну реєстрацію уповноваженою особою така особа, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту пред´являє органові державної реєстрації прав документ, що підтверджує її повноваження.