Орган державної реєстрації прав не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття державним реєстратором рішення про залишення заяви про державну реєстрацію без розгляду у зв´язку з її відкликанням або рішення про відмову в задоволенні заяви про відкликання заяви про державну реєстрацію видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

У разі прийняття державним реєстратором рішення про залишення заяви про державну реєстрацію без розгляду у зв´язку з її відкликанням орган державної реєстрації прав видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові також документи, подані ним для проведення державної реєстрації прав.

Державний реєстратор долучає до облікової справи заяву про відкликання заяви про державну реєстрацію, а також інші документи, що видані, оформлені або отримані ним під час розгляду заяви про відкликання заяви про державну реєстрацію.

Орган місцевого самоврядування також може відкликати заяву про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідно до процедури, визначеної у п. 82 Порядку.

У положеннях пп. 7-9 коментованої статті визначені компетентні особи, які вправі звертатися із заявою про проведення державної реєстрації прав, державної реєстрації обтяжень, іпотеки та державної реєстрації припинення іпотеки та обтяження.

Законодавча фіксація правового статусу таких заявників має важливе юридичне значення, оскільки під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо повноважень заявника та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав (ст. 9 п.2 Закону, п. 12 Порядку).

При цьому факти звернення із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень неналежної особи або подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем є підставою відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень (п. 1 пп. 1 і 56 ст. 24 Закону).

За загальним правилом державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи.

Згідно п 25 Порядку у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є правонабувач (правонабувачі), сторона (сторони) правочину, відповідно до якого виникло право власності та інше речове право. Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені законодавством.

Положення п. 7 коментованої статті допускають можливість державного кадастрового реєстратора у випадках передбачених Законом звертатися із заявою про проведення державної реєстрації прав. Зокрема, згідно п. 1 ст. 16 заява про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, права оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може подаватися за письмовою заявою правонабувача державним кадастровим реєстратором, який здійснив державну реєстрацію такої земельної ділянки. Водночас Закон наголошує, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі може подаватися виключно державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем.

У разі проведення державної реєстрації іпотеки заінтересованою особою є іпотекодержатель (п. 56). Для проведення державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою заявник подає органові державної реєстрації прав вище зазначені документи. У разі проведення державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою на підставі іпотечного договору, яким передбачено видачу заставної, заявник подає органові державної реєстрації прав заставну, на якій у разі проведення державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою державний реєстратор проставляє відмітку за встановленою формою.

У разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є орган державної влади, орган місцевого самоврядування або їх посадові особи, якими встановлено обтяження речових прав на нерухоме майно, а також особа, в інтересах якої встановлено обтяження (обтяжувач) (п. 66 Порядку).

Пунктом 9 коментованої статті встановлений обов´язок обтяжувача (органу державної влади, органу місцевого самоврядування або їх посадових осіб, якими встановлено обтяження речових прав на нерухоме майно або особи, в інтересах якої встановлено обтяження) подати заяву про державну реєстрація припинення іпотеки, протягом п´яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

Відзначимо, що Порядок у п. 63 встановлює термін у 10 робочих днів для подання заяви про припинення обтяження нерухомого майна іпотекою. Дана колізія вирішується на користь положень Закону як нормативно-правового акту вищої юридичної сили, який встановлює період у 5 робочих днів для подання відповідної заяви.

Державна реєстрація припинення іпотеки відбувається на підставі заяви державного виконавця у випадку придбання нерухомого майна, що є предметом іпотеки за результатом прилюдних торгів (аукціонів). Так, згідно ст. 28-2 під час примусового виконання рішень державний виконавець подає до органу державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій або електронній формі.

Положення коментованої статті встановлюють обов´язок заявника (власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи) повідомити органові державної реєстрації та реєстратора про наявність заборони на відчуження нерухомого майна, реєстрація прав на яке є предметом звернення заявника. Водночас, слід відзначити, що Закон покладає на державний реєстратор обов´язок по встановленні відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема здійснити перевірку факту наявності обтяжень прав на нерухоме майно (абзац п´ятий пункту 1 частини другої ст. 9 Закону ).

Порядок у пп. 4 п. 12 також вказує на перевірку державним реєстратором при здійсненні реєстрації речових прав відповідності даних про наявність або відсутність інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають державній реєстрації прав, у тому числі про відсутність заборон на відчуження нерухомого майна.

При цьому, державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об´єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек (п. 94 Порядку). Така перевірка має важливе юридичне значення.

Правові наслідки подання заяви про державну реєстрацію прав після подання заяви про заяви про державну реєстрацію обтяжень, іпотеки на майно сформульовані у згідно п 5 ч.1 ст. 24 Закону. У разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов´язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, то зазначена обставина є підставою для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав, пов´язаних з відчуженням нерухомого майна, крім випадків, встановлених п. 10 ст. 15 (реєстрація обтяжень прав на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване, а також іпотеки майнових прав на об´єкт незавершеного будівництва). Порядок у п. 34 також вказує на цей виняток, що наявність зареєстрованої у Державному реєстрі прав заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Положення частини 11 коментованої статті регламентують процедурні моменти подання заяви про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень в паперовій та електронній формі, зміст яких було розкрито вище у коментарі до ч. 1 даної статті.