1. Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

2. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою, п'ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

124

3. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні ідійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, шо унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

1. Про зміст поняття "керівник органу прокуратури" див. п. 9 ч. 1

ст. З КПК.

2. Вимога закону про те, що у кожному конкретному кримінальному провадженні від його початку і до завершення, на всіх його стадіях повноваження прокурора повинен здійснювати один і той самий прокурор спрямована на забезпечення повного знання обставин і матеріалів цього кримінального провадження і, як наслідок, успішного виконання завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).

В окремих визначених законом випадках передбачена можливість здійснення повноважень прокурора у цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором на стадіях апеляційного, касаційного провадження, перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами чи Верховним Судом України:

- мають право подати апеляційну чи касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами, незалежно від їх участі в судовому провадженні, також службові особи органів прокуратури вищого рівня: Генеральний прокурор України, прокурори АРК, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники. Ці ж особи мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесеними ними або прокурорами нижчого рівня, а також брати участь у судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку, Верховним Судом України чи за ново-виявленими обставинами (ч. 4 ст. 36 КПК);

- зазначені службові особи мають право своєю вмотивованою постановою доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу в разі неефективного досудового розслідування (ч. 5 ст. 36 КПК);

- якщо наслідком вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора стало скасування рішення або визнання незаконними вчинених дій чи бездіяльності, то службова особа органу прокуратури вищого рівня має право

 125

здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того самого рівня в досудовому провадженні, де було прийняте або вчинене незаконне рішення, дія чи бездіяльність (ч. З ст. 313 КПК);

- якщо керівник органу прокуратури, прокурор вищого рівня відмовляє у погодженні обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням, клопотання про висунення додаткового обвинувачення або постанови про відмову від підтримання державного обвинувачення, він усуває від участі в судовому розгляді прокурора, який ініціював таке питання, та самостійно бере участь у ньому як прокурор або доручає участь іншому прокуророві (ч. 2 ст. 341 КПК);

- якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування (ч. З ст. 37 КПК).

3. Рішення керівника органу прокуратури про призначення прокурора або ж, у разі необхідності, групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів, необхідно оформляти відповідною постановою, з якою мають бути ознайомлені підозрюваний та інші учасники кримінального провадження.