Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 66. Права та обов'язки свідка

Сторінки матеріалу:

1. Свідок має право:

1) знати, у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;

2) користуватися під час давання показань та участі в проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу;

3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню;

4) давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;

5) користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам'яті;

6) на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для давання показань;

7) ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;

8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;

9) заявляти відвід перекладачу.

2. Свідок зобов'язаний:

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;

3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв'язку з виконанням його обов'язків.

3. Особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудового розслідування як понятого або яка стала очевидцем таких дій, зобов'язана на вимогу слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.

1. Свідок має право знати, у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він не тільки допитується, а й залучається до проведення інших слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій: одночасного допиту з іншими особами (ч. 9 ст. 224 КПК), пред'явлення йому особи чи предмета для впізнання або для пред'явлення його для впізнання (ст.ст. 228, 229 КПК), до участі в слідчому експерименті (ч. З ст. 240 КПК) для перевірки його показань тощо. Спочатку про це він має дізнатися із виклику його слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для участі в проведенні певної процесуальної дії (див. ст.ст. 133, 134 КПК). Стаття 137 КПК вимагає, щоб у повістці про виклик було зазначено: 1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, найменування суду, який здійснює виклик; 2) адреса установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв'язку; 3) ім'я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса; 4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик; 5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа; 6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи; 7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа; 8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу; 9) передбачені КПК поважні причини, через які особа може не з'явитися на виклик, та нагадування про обов'язок заздалегідь повідомити про неможливість появи; 10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судці, судді, який здійснив виклик.

Крім того, перед проведенням допиту чи іншої процесуальної дії свідку повідомляється, в якому провадженні і в зв'язку з чим він допитується або бере участь у проведенні іншої процесуальної дії. Зокрема, перед допитом встановлюється особа свідка, роз'яснюються його права, а також порядок проведення допиту. Свідок попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань (див. ч. З ст. 224 КПК).

2. Право свідка користуватися правовою допомогою адвоката під час допиту та участі його в інших процесуальних діях є важливою гарантією прав та законних інтересів свідка у кримінальному провадженні. Конституційний Суд України у п. 2 свого рішення від 30 вересня 2009 р. № 23-рп/2009 у справі за

192

193

конституційним зверненням громадянина Голованя І.В. щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) роз'яснив: "Положення ч. 2 ст. 59 Конституції України "для... надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура" в аспекті конституційного звернення треба розуміти так, що особа під час допиту її як свідка в органах дізнання, досудового слідства чи дачі пояснень у правовідносинах з цими та іншими державними органами має право на правову (юридичну) допомогу від обраної за власним бажанням особи в статусі адвоката, що не виключає можливості отримання такої допомоги від іншої особи, якщо законами України щодо цього не встановлено обмежень".

Повноваження адвоката-свідка підтверджуються такими ж документами, як і повноваження адвоката-захисника: свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та ордером, договором із свідком або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

3. Право свідка відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення, грунтується на положенні ч. 1 ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Про коло осіб, які належать до членів сім'ї і близьких родичів, див. п. 1 ч. 1 ст. З КПК.

Конституційний Суд України у п. 4 мотивувальної частини рішення № З-рп/2009 від ЗО вересня 2009 р. (справа про право на правову допомогу) з приводу цього конституційного права особи роз'яснив наступне: "Кожній особі, зокрема свідку, під час допиту в органах дізнання чи досудового слідства та особам при наданні пояснень у державних органах, має бути забезпечена реальна можливість отримувати правову допомогу для захисту від можливого порушення права не давати показань або пояснень щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, які можуть бути використані у кримінальному процесі для доведення обвинувачення зазначених осіб".

4. Свідок не тільки має право, а й зобов'язаний відмовитися давати показання щодо відомостей, які згідно з положеннями ст. 65 КПК не підлягають розголошенню. Зобов'язує свідка відмовитися давати такі показання заборона закону розголошувати зазначені в ст. 65 КПК відомості.

5. Засада державної мови кримінального провадження (ст. 29 КПК) передбачає для свідка, що не володіє мовою, якою здійснюється провадження, давати показання своєю рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача, участь якого забезпечується слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом за рахунок держави. Про участь перекладача у кримінальному провадженні див. ст. 68 КПК.

194

6. Про поняття документа у кримінальному провадженні див. ч. 1 ст. 99 КПК. Нотатки - це стислі записи, помітки для пам'яті.

Дещо вужчі за змістом формулювання зазначеного у п. 5 ч. 1 ст. 66 КПК права свідка передбачено і в інших статтях КПК. Так, згідно з ч. 6 ст. 224 КПК допитувана особа має право використовувати під час допиту власні документи і нотатки, за ч. 12 ст. 352 КПК під час допиту в суді свідок, даючи показання, має право користуватися нотатками. В інтересах забезпечення повноти показань свідка про обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, необхідно все ж застосовувати під час допиту свідка в досудовому розслідуванні і в судовому розгляді більш широке за змістом формулювання права свідка користуватися під час допиту нотатками і будь-якими, необхідними йому для давання якомога конкретніших і повніших показань, документами, які є у розпорядженні свідка. Слідчий, прокурор, слідчий суддя під час досудового розслідування, а сторони і суд у судовому розгляді мають можливість оглянути і ознайомитися із змістом наявних у свідка нотаток і документів і поставити запитання як стосовно змісту отриманих від свідка показань, так і стосовно походження цього документа, а також нотаток, якщо вони виконані не самим свідком, щоб з'ясувати можливість негативного впливу сторонніх осіб на повноту і правдивість показань свідка.

7. Відповідно до ч. З ст. 122 КПК свідкам у зв'язку з викликом для надання показань оплачуються проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток та відрив від звичайних занять.

8. Про правила оформлення протоколу процесуальної дії, порушення і розв'язання клопотань учасників слідчої дії про внесення до нього зауважень і доповнень див. ст. 104 КПК.

9. КПК передбачає, що свідок має право власноручно не тільки викласти свої показання у протоколі допиту (ч. 6 ст. 224 КПК), а й робити доповнення та зауваження до протоколу допиту, складеного не власноручно свідком, а особою, яка проводить допит.

10. Підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки свідка є дані, що свідчать про наявність реальної загрози життю, здоров'ю, житлу і майну його самого або членів його сім'ї чи близьких родичів у зв'язку з виконанням ним обов'язків свідка (див. ст. 20 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" від 23 грудня 1993 p.).

11. Про підстави та порядок заявления відводу перекладачу див. ст.ст. 79-81 КПК.

12. Про підстави та порядок виклику свідка слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом див. ст.ст. 133-138 КПК. Свідок зобов'язаний з'явитися за викликом незалежно від то того, чи має він за законом (ч. 2 ст. 65, п. З ч. 1 ст. 66 КПК) відмовитися давати показання.

Якщо свідок не з'явиться за викликом без поважних причин або не повідомить про причини свого неприбуття, то на нього накладається грошове

195

стягнення і може бути застосовано привід (ст. 139, ч. 1 ст. 327 КПК). При цьому важливо зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 327 КПК прибуття в суд свідка і перекладача (за винятком залучення його судом) забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки свідка і перекладача шляхом здійснення судового виклику (ч. 2 ст. 327 КПК).

13. Про відповідальність свідка за невиконання своїх обов'язків, пов'язаних з даванням показань, див. коментар до ст. 67 КПК.