Стаття 76. Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні
1. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.
2. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
3. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.
4. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду касаційної інстанції.
5. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні при перегляді судових рішень Верховним Судом України, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій та при перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами.
1. Закріплена в статті заборона повторної участі судді у кримінальному провадженні спрямована на те, щоб запобігти можливій необ'єктивності та упередженості судді, пов'язаним з тим, що він під час своєї попередньої участі у кримінальному провадженні прямо чи побічно висловив свою позицію щодо винуватості підозрюваного чи обвинуваченого (засудженого, виправданого) у вчиненні кримінального правопорушення.
2. Беручи участь у досудовому розслідуванні, суддя (слідчий суддя) не вирішує основне питання кримінального провадження щодо винуватості підозрюваного. Проте у рамках повноважень із здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (див. п. 18 ч. 1 ст. З, ст. 206 КПК) він вирішує питання про обрання запобіжних
213
заходів та інших заходів забезпечення кримінального провадження (ст.ст. 132, 174, 194 КПК), а у випадках, передбачених КПК, - питання про надання дозволу на проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій (див., зокрема, ст.ст. 233, 234, 246 КПК), розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час до-судового розслідування (ст.ст. 303-308 КПК) тощо і при цьому у своїх ухвалах має констатувати доведення чи не доведення прокурором вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (обгрунтованість підозри). Так, згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
3. Оскільки відповідно до ст. 247 КПК розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій, який віднесено до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду АРК, апеляційного суду області, міст Києва, Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, то відповідно голова апеляційного суду чи зазначений інший суддя не матимуть права брати участь у розгляді справи в апеляційному порядку і з цієї підстави.
4. Провадження в суді першої інстанції складається з двох стадій - підготовчого провадження (глава 27 КПК) і судового розгляду (глави 28, 29 КПК). Проте не розглядається законодавцем як повторна участь судді, визначеного для конкретного судового провадження з допомогою автоматизованої системи документообігу суду (див. ч. З ст. 35 КПК), в судовому розгляді після його участі в підготовчому провадженні, виходячи з того, що підготовче провадження і судовий розгляд становлять єдиний процес провадження в суді першої інстанції.