Економічні та соціальні наслідки зміни механізму бюджетної підтримки аграрного сектора України - статья

1853

2086

2340

2556

3309

4956

Грошові доходи сільського населення в місяць, грн

2912

3270

3487

3788

4316

4963

К-ть підприємств, тис. од.

56,13

49,42

49,04

46,19

45,38

47,69

- фермерських

41,48

34,04

34,16

33,08

32,30

33,68

Джерело: Розраховано за даними [6; 19].

Як підтверджують висновки Рахункової палати [19] та дані таблиці 2, державна підтримка агропромислового комплексу України за останні роки має тенденцію до скорочення (за 2013-2015 роки пряма підтримка агропромислового комплексу скоротилися майже в 10 разів). У 2016 році проти 2011 іі рівень склав всього 13%. Звіти Рахункової палати свідчать про систематичне порушення законодавства, відсутність належного контролю з боку профільного Міністерства за використанням коштів [18]. Дається взнаки відсутність методики визначення ефективності держпідтримки, а інформація щодо ефективності, наведена у Паспортах бюджетних програм, не оприлюднюється. Окрім того, завжди є проблема з фактичним виконанням бюджету, особливо спецфонду, наповнення якого мало прогнозоване. Д. Марчук [16] вказує, що «в попередні роки, коли діяли бюджетні програми прямої держпідтримки аграрної галузі, зі спеціального фонду реально виділялося із запланованого не більше 30%».

За даними спостерігаємо, що валова додана вартість зросла у 2,5 рази, а валова продукція - в 1,12 разів, по рослинництву трохи вище - 1,17 рази. Фінансовий результат до оподаткування збільшився в два рази, невпинно зростає відсоток прибуткових підприємств. Капітальні інвестиції за аналізований період збільшилися в 2,6 разів, але тут має місце фактор інфляції.

Зменшується зайнятість населення в сільській місцевості - у 2015 році порівняно з 2011 роком знизилась на 523,2 тис. осіб (15,4 %), а кількість найманих працівників - на 150,7 тис. осіб (21,2 %). Зменшується також кількість діючих сільськогосподарських підприємств: станом на 01.01.2016 р. їх кількість порівняно з відповідним періодом 2011 року зменшилася на 11151 од., з яких фермерські господарства становлять 84,5 % (9423) [19]. За попередніми даними на кінець 2016 року [6], кількість підприємств знову зростає, але у порівнянні з 2011 роком складає лише 85%.

З 2017 року рядом законодавчих актів сформовано наступну зміну механізму державної підтримки. Законом України Про внесення змін до Бюджетного кодексу України [10], п. 18 передбачено розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення", яким визначено, що у 2017-2021 роках щорічний обсяг коштів, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, має становити не менше 1 % випуску продукції у сільському господарстві. При цьому, 20% такої підтримки використовується сільськогосподарськими товаровиробниками для закупівлі у вітчизняних виробників техніки та обладнання (2017 рік - 10%, 2018 рік - 15%).

У Державному бюджеті на 2017 рік у п. 20 вказано, що у 2017 році розподіл бюджетної дотації здійснюється в автоматичному режимі за бюджетною програмою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, на підставі даних Реєстру отримувачів бюджетної дотації пропорційно сумі вартості реалізованої товаровиробником сільськогосподарської продукції [13].

Далі, відповідно із Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» [11], Закон Про державну підтримку [12] доповнюється розділом Державна підтримка виробників окремих видів сільськогосподарської продукції, ст. 16-1 - 16-1.6 де визначено суть бюджетної аграрної дотації і права на її одержання.

Зокрема, необхідно, щоб питома вага вартості сільськогосподарських товарів становила не менше 75 % вартості всіх товарів, поставлених протягом попередніх 12 звітних податкових періодів. За спеціальними правилами формується Реєстр отримувачів бюджетної дотації. Серед можливих отримувачів дотації немає сільгосппідприємств, які вирощують зернові культури, соняшник та інші поширені культури.

За бюджетною програмою, на підставі даних Реєстру отримувачів бюджетної дотації та інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, органи казначейського обслуговування в автоматичному режимі здійснюють розподіл дотації. З 1 січня 2018 р. розподіл бюджетної дотації здійснюється у сумі не більше ніж 150 млн грн на одне господарство у рік, з урахуванням пов'язаних з ним осіб.

Державна підтримка полягає в тому, що сільгоспвиробникам, які будуть внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, частину ПДВ, сплаченого ними до бюджету, будуть повертати на поточний рахунок. Отже, отримувачами бюджетної дотації можуть бути тільки сільгосппідприємства - платники ПДВ, які мають вести окремий облік ПДВ за видами діяльності і у додатку щомісяця обчислювати питому вагу вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом 12 попередніх послідовних звітних періодів (місяців).

Видатки на розвиток сільського господарства у Бюджеті на 2017 рік [13] закладено в сумі 5,538 млрд грн, що проти плану 2016 року більше у 10,9 разів, проти фактичного виконання бюджетів 2013 року - у 4,14 раз, 2015 року - у 15 раз. На підтримку розвитку підприємств АПК передбачається виділення коштів за наступними напрямами: здешевлення кредитів - 300 млн грн (6% загальних видатків на розвиток сільського господарства); підтримка тваринництва - 170 млн грн (3%); діяльність Аграрного фонду - 159 млн грн (3%); підтримка закладання молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними - 75 млн грн (1%); підтримка заходів в агропромисловому комплексі (підтримка обслуговуючих кооперативів, створення резервного запасу насіння, здешевлення страхових премій) - 60 млн грн (1%).

Як узагальнює І. Мірошніченко [17], крім цих програм, «у сфері рослинництва, переробки олійних культур збережено режим повернення ПДВ за експорт, що складатиме близько 28-30 мільярдів гривень на 2017 рік».

Вводиться нова бюджетна програма 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», на яку передбачено 4,774 млрд грн або 86% видатків, у тому числі за рахунок спецфонду фонду - 3,30 млрд грн (69% фінансування).

На даний час прийнято законодавчі акти щодо бюджетної дотації сільському господарству: Постанова КМУ від 08.02.2017 р. № 83, якою затверджено Порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, згідно якої розподіл бюджетної дотації здійснюється за напрямами: бюджетна дотація товаровиробникам, які займаються розведенням свійської птиці та/або виробництвом м'яса свійської птиці та/або виробництвом яєчних продуктів, яєчного альбуміну, яєчного порошку (далі -- птахівництво) (КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80); бюджетна дотація іншим товаровиробникам, які провадять види діяльності, визначені в пункті 161.3 статті 161 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” (крім КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80); Наказ Мінфіну від 23.02.2017 р. № 275, яким затверджено форми заяв для сільськогосподарських товаровиробників - отримувачів бюджетної дотації; Наказ Мінфіну від 23.02.2017 р. № 276, яким затверджено зміни до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12. 2015 р. № 1307; форму податкової декларації з ПДВ та порядок її заповнення, затверджені наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21; Розпорядження КМУ «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті у 2017 році Міністерству аграрної політики та продовольства для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників” від 01.03.2017р. № 124-р.

У зв'язку з цим, голова Комітету підприємців АПК Торгово- промислової палати України О. Юхновський зазначає, що «в практиці сучасної України ще не було випадків, коли для реалізації однієї бюджетної програми уряд прийняв дві постанови, а мільярдні суми коштів розподілялися не державним бюджетом, а розпорядженням Кабміну» [23].

Новий механізм, що вступив у силу з 2017 року, аграрним співтовариством оцінюється досить критично. Результати опитування, проведеного Всеукраїнською Аграрною Радою (ВАР) серед представників аграрного бізнесу на профільних сайтах: Agravery.com, www.milkua.info і www.pigua.info свідчать, що аграрії не вірять у можливість отримання дотацій від держави. Так, 57% з 644 респондентів зазначили, що вони навіть не подавали заяву на отримання дотації. При цьому більшість із тих, хто подав заяву (56% із 277 аграріїв), так і не були включені до реєстру на отримання дотацій. Крім того, 68% тих аграріїв, яким держава виділила дотації, отримали менше 10% від суми, яка була сплачена до бюджету у якості ПДВ [1].

Зокрема, В. Чопенко [24] зазначає, що «маніпуляції окремих бізнесменів і чиновників зі спецрежимом ПДВ для підприємств АПК призвели до того, що аграрії втратили його остаточно, а збільшений до 5,5 млрд бюджет агросектору на 2017 рік не покриє виробникам втрат від його скасування, які оцінюються в 20-26 млрд грн». За його словами, спецрежим ПДВ скасували із-за небажання і нездатність чиновників модернізувати цей цінний фінансовий інструмент, очистивши його від пристосуванців і надавши тим виробникам, які його потребують. Замість цього, введено пряме дотування підприємств АПК.

Ці та інші фактори, на які вказує А. Ковбель, зокрема «проблематичне відшкодування ПДВ для аграріїв, через перехід до єдиного реєстру відшкодування ПДВ, до якого увійдуть як великі, так і МСБ представники агробізнесу; почастішання рейдерських атак на агропідприємства; обмеженість фінансового ресурсу; подорожчання собівартості вирощування сільськогосподарських культур; монокультурізація сільського господарства» [5] знецінюють новий механізм бюджетної підтримки сектору. М. Верницький вказує, що «виняткових і радикальних подій на ринку (2016 р.) не було, відповідно, чинників впливу мільйон, і всі вони мали однакову силу» [5].

Висновки

Узагальнення економічних та соціальних наслідків як дореформного, так чинного механізму бюджетної підтримки свідчить, що він є недосконалим та не справляє належного впливу на соціально - економічний розвиток, а отже не виконує завдання, покладені на нього. Якщо попередньому механізму були притаманні організаційні недоліки, зарегульованість та бюрократизм, то новий механізм зарані приречений на мізерність обсягів, наповнення через сумнівні спецфонди, складний розподіл, що залежить від суб'єктивних факторів, та здійснює регулювання наперед визначених галузей, які не найбільше потребують держпідтримки, але лобіювали свої інтереси. Загалом, з економічної точки зору, як вказують експерти, він є просто провальним, витісняючи дрібних товаровиробників та периферію підтримки.

З соціальної точки зору так і не вдалося уникнути різного роду зловживань, які були притаманні спецрежиму, що поглиблює нерівність умов для різних форм господарювання та послаблення стимулюючої ролі конкурентноздатності, на формування якої спрямована бюджетна підтримка. У структурному розподілі не передбачено коштів на розвиток соціальної сфери села, інфраструктуру, науку, вони фінансуються лише по захищених статтях.