Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Правове забезпечення охорони земель - дипломная работа

Сторінки матеріалу:

Размещено на http:/mego.info

Размещено на http:/mego.info

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характристика правової охорони земель

1.1 Поняття та зміст правової охорони земель

1.2 Стан та розвиток законодавства у сфері охорони земель

Розділ 2. Аналіз правового забезпечення основних заходів у галузі охорони земель

2.1 Державна комплексна система спостереження за станом земель

2.2 Планування в галузі використання та охорони земель

2.3 Землеустрій

2.4 Стандартизація та нормування

2.5 Економічне стимулювання впровадження заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів

Розділ 3. Актуальні проблеми правового забезпечення охорони земель в умовах земельної реформи

3.1 Проблеми щодо правового забезпечення заходів у галузі охорони

земель

3.2 Шляхи вирішення проблем правового забезпечення охорони земель із врахуванням міжнародного досвіду

Розділ 4. Охорона праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях

4.1 Характеристика системи управління охороною праці на підприємстві, установі, організації

4.2 Аналіз особливостей охорони праці на робочому місці юриста

4.3 Розробка заходів щодо покращення умов праці та заходів безпеки в надзвичайних ситуаціях

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми дослідження. Конституція України від 28 червня 1996 р. визначила, що земля є об'єктом права власності Українського народу (ст. 13) та основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14). Окрім цього не можна не згадати про економічну функцію землі, згідно з якою вона є засобом виробництва та відіграє важливу роль у розвитку інвестиційної діяльності. З одного боку, це сприяє утвердженню позицій України на міжнародній арені у зв'язку з її вступом до Світової організації торгівлі та євроінтеграційною спрямованістю її політики. А з іншого боку, така активна господарська діяльність має тенденцію негативно відбиватися на якісному стані земель нашої держави. Зокрема, з огляду на інтенсивний розвиток земельних відносин, що відбувається в останні роки в Україні, можна констатувати збільшення кількості правопорушень у цій сфері, пов'язаних із незаконним переводом земель з однієї категорії до іншої (це особливо поширено щодо земель сільськогосподарського призначення), нецільовим використанням земельних ресурсів, самовільним відхиленням від проектів землеустрою, ухиленням від державної реєстрації земельних ділянок та поданням недостовірної інформації щодо них та інше. Ці правопорушення є різними за змістом, а результат їх скоєння один -- погіршення стану земель та втрата якісного грунту, що призводить до порушення конституційного права людини на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Все це робить все більш актуальною тему правового захисту земель.

Загалом же питання про правову охорону земель завжди було, є та буде актуальним, незалежно від економічного рівня розвитку держави, політичної ситуації та інших чинників. І в першу чергу це зумовлене різноманітністю функцій, які виконує земля.

Об'єктом дослідження є правовідносини в галузі правової охорони земель.

Предмет дослідження є правове забезпечення охорони земель.

Метою роботи є визначення на базі аналізу сучасного стану правового забезпечення охорони земель в Україні та відповідного міжнародного досвіду основних напрямів оптимізації законодавства України у даній галузі.

При виконанні роботи були окреслені основні завдання, зокрема, такі:

визначити поняття та зміст правової охорони земель;

дати характеристику розвитку та сучсному стану законодавства в галузі охорони земель;

проаналізувати державну комплексну систему спостереження за станом земель;

проаналізувати планування в галузі використання та охорони земель;

проаналізувати стандартизацію та нормування в галузі охорони земель, як один з основних заходів в галузі охорони земель;

проаналізувати економічне стимулювання впровадження заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів;

визначити проблеми щодо правового забезпечення заходів у галузі охорони та земель;

провести аналіз проблем правового забезпечення охорони земель з врахуванням міжнародного досвіду.

Під час виконання дипломної роботи використовувались такі методи дослідження.

Метод узагальнення використовувався для визначення певних понять на протязі всієї дипломної роботи. Метод абстрагування використовувався для глибокого розуміння теми, дивлячись на різні концепції розвитку законодавства та доктрини науки в даній галузі. Аксіоматичний метод використовувався для чіткого визначення понять, теорій які непотрібно підтверджувати, оскільки вони є фундаментальними. Метод аналізу використовувався під час дослідження законодавчого забезпечення охорони земель. Метод аналогії використовується для аналізу декількох понять, явищ та отримання на цій основі середньої закономірності. Математичний метод активно використовувався в четвертому розділі "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях".

Науково-теоретичну базу дослідження складають праці таких вчених як В.І. Андрейцев, С.О. Боголюбов, І.І. Каракаш, В.В. Костицький, П.Ф. Кулинич, В.Л. Мунтян, В.В. Носік, В.В. Петров, О.О. Погрібний, Г.Н. Полянська, В.К. Попов, Б.Г. Розовський, В.І. Семчик, Н.І. Титова, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга, В.3. Янчук та інші.

Дослідженням окремих аспектів даної теми присвячені праці зарубіжних вчених таких як О.С. Колбасов, П. Свобода, Р.Л. Анахасян, О.Л. Дубовик, Л.Кремер, Г. Люббе-Вольфф та інші.

Розроблені вченими положення дістали розвитку у працях А.Г. Бобкової, Н.С. Гавриша, В.К. Гуревського, О.В. Конишевої, В.К. Матвійчука, В.П. Жушмана, Л.П. Заставської, А.М. Мірошниченко, С.В. Разметаєвої, Л.П. Решетника, А.М. Статівки та ін. Кожен з названих вчених зробив свій внесок у розвиток даної теми, тому, беззаперечно, отримані знання становлять цінність для юридичної науки.

В той самий час ці знання потребують здійснення аналізу їх змісту, упорядкування та систематизації з урахуванням положень чинного законодавства України, що надасть змогу виробити певну концепцію у теоретичному підході до правової охорони земель в Україні.

Основна нормативно-правова база дослідження складається з Конституції України, Земельного кодексу України, Законів України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про охорону земель", "Про охорону навколишнього природного середовища", Указу Президента України "Про затвердження стратегії інтеграції України до Європейського Союзу", Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування(зонування) земель" даний перелік не є вичерпним, а лише містить основний перелік нормативно-правової бази дослідження.

Емпірична база дослідження складається з Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16 квітня 2004 р.

Наукова новизна та практичне значення отриманих результатів полягають в обґрунтуванні позиції щодо необхідності комплексного підходу к реформуванню земельного законодавства України. Також запропоновано рекомендації щодо закріплення поняття правової охорони земель та державної комплексної системи спостереження за станом земель на законодавчому рівні. Крім цього результати дослідження можуть бути використані в процесі оновлення земельного законодавства. Також результати дослідження можна використовувати в навчальному процесі, при підготовці курсу лекцій з дисциплін екологічне, аграрне і земельне право України.

Відповідно до поставленої мети і завдань структура роботи складається зі вступу, чотирьох розділів, дванацяти підрозділів, висновків та списку використаних джерел, який становить 112 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 131 сторінок.

Розділ 1. Загальна характристика правової охорони земель

1.1 Поняття та зміст правової охорони земель

Конституція України основний закон нашої держави визначає, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави [1, ст. 13]. Це положення Конституції України знайшло відображення та деталізацію в Земельному кодексі України та інших правових актах земельного законодавства. Так, відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України встановлюється, що земельне законодавство базується принципах забезпечення раціонального використання й охорони земель та принципах пріоритету вимог екологічної безпеки [3].

Виходячі з вище викладеного можна зробити висновок, що головним завданням законодавства в галузі регулювання земельних відносин є охорона земель. законодавство земля охорона грунт

Важливо зазначити, що в чинному законодавстві України не міститься поняття «правової охорони земель», але містить поняття «охорони земель». Отже Поняття охорони земель можна визначити за допомогою ст. 162 Земельного кодексу України, на основі даної можна стверджувати, що охорона земель - це система правових, організаційних, економічних, адміністративних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель лісогосподарського та сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель оздоровчого, природоохоронного, історико-культурного та рекреаційного призначення [3].

Враховуючи той факт, що на законодавчому рівні не визначено поняття «правової охорони земель», для його визначення (поняття), необхідно звернутися до спеціалізованого літературного джерела. Так П.Ф. Кулинич, визначив поняття «правової охорони земель» наступним чином: «Правова охорона земель є системою врегульованих нормами права організаційних, економічних та інших суспільних відносин щодо забезпечення раціонального використання земельного фонду України, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист земельних ресурсів від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення та підвищення родючості ґрунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого правового режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення» [79, 237]. Можна погодитися, що поняття саме правової охорони земель це врегульована нормами права система заходів (наприклад економічних тощо), яка спрямована на охорону земель.

На думку В.Л. Мунтяна, правова охорона земель являє собою систему правових норм, які містять приписи, спрямовані на збереження земель та відновлення й підвищення їх родючості, здійснюваних з метою раціонального використання землі [86, с. 117]. Якщо на законодавчому рівні закріплювати поняття правової охорони земель дане визначення буде підходити більше, оскільки воно більш формалізоване.

Повертаючись до законодавства необхідно констатувати, що на законодавчому рівні поняття «охорона земель» закріплено як система різноманітних заходів, у тому числі і правового характеру. При цьому зазначені заходи спрямовують свою дію, як вже зазначалося вище, на забезпечення досягнення раціонального землекористування, на запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для інших потреб тощо, а також на захист земель від забруднення та псування. Важливо зазначити, що ефективне або раціональне використання земель є важливим елементом захисту земель (дана думка буде розкрита згодом).