83

Размещено на http:/mego.info

40

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ЗАОЧНОЇ ТА ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Кафедра трудового, земельного та екологічного права

Дипломна робота

«Правові аспекти вирощування та реалізації зерна в Україні»

Виконавець:студентка 5-го курсу (з/в, 5 років), ЮП-01-02

Ільченко Ірина Валентинівна

Науковий керівник

старший викладач Левенець Ю.О.

Дніпропетровськ 2006р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Історія вирощування зернових культур в Україні

1.1 Зернові хліба на Русі

1.2 Зернові культури в 16-18ст.ст

1.3 Вирощування зернових культур в 19ст

1.4 Вирощування зернових культур у 20 ст

1.5 Проблеми вирощування та збуту зерна в Незалежній Україні (1991-2000рр.)

Розділ 2. Особливості вирощування та стандартизації зернових культур

2.1 Характеристика зернових культур

2.2 Динаміка вирощування зернових культур в Україні

2.3. Стандартизація показників якості зернових культур

2.4. Оцінка екологічної обстановки в сільському господарстві

2.5. Правове регулювання охорони ґрунтів у сільському господарстві

Розділ 3. Ринок зерна в Україні

3.1 Закон України «Про зерно та ринок зерна»

3.2Державна політика України на ринку зерна

3.3 Реалізація зернових культур. Принципи маркетингової діяльності на підприємствах АПК

3.4 Державна політика на ринку зерна України. Проблеми інтеграції в міжнародні сільськогосподарські й торговельні організації

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

На протязі багатьох століть Україна славилась великими обсягами виробництва сільськогосподарської продукції. Вона має надзвичайно сприятливі агрокліматичні умови для вирощування зернових культур. Саме з нашою державою у більшості людей асоціюються слова - «хлібниця і житниця». Ще за часів Київської Русі ці землі давали високі врожаї, що забезпечувало першість та світову славу країни. Найбільший серед інших країн світу ґрунтово-кліматичний потенціал з давніх-давен робив Україну привабливим місцем для загарбників. Нелегкий історичний шлях пройшов український народ, щоб здобути незалежність. Проте не менш складний шлях нам доведеться ще пройти, щоб здобути світову визнаність нашої країни як сильної аграрно-промислової та правової європейської держави.

На початку 20 століття Україна ,була одним з найбільших експортерів зерна у світі. Після Другої світової війни українське зерно відігравало важливу роль у задоволенні попиту на нього у всьому Радянському Союзі. При цьому часто припускалось, що можливості виробництва зерна були набагато вищими, аніж дозволяло реалізовувати централізоване планування. А тому багато спостерігачів очікували, що після здобуття Незалежності Україна швидко приєднається до країн ЄС.

Та всупереч цим сподіванням після проголошення Незалежності, з переходом до ринкової економіки, виробництво зерна різко впало. Його середньорічні показники скоротились з 47,4 млн. т (1986-1990 рр.) до 36,4 млн. т( 1991-1996 рр.) 25 млн. т (2003-2004 рр.) і 39 млн. т в 2005 р.. Така кількість вирощеного зерна не може задовольнити основних потреб країни. А тому останнім часом Україна з провідного експортера перетворилась на імпортера пшениці. За таких умов наша держава не може стати членом Європейського Співтовариства. Загалом, неспроможність використовувати потенціал сільського господарства у повній мірі коштує нам багато мільярдів доларів щороку.

Для з'ясування основних шляхів виходу України з економічної кризи необхідно простежити особливості та динаміку вирощування зерна, виявити фактори та прогалини в державній аграрній політиці, які унеможливлюють ефективний розвиток сільськогосподарського ринку та не в повній мірі сприяють виходу держави на світовий рівень аграрного виробництва. Перш за все слід звернути увагу на нормативно-правові акти та особливо - на механізм реалізації законодавства, механізм співпраці держави та приватних фермерських господарств. Оскільки така співпраця та взаємна допомога є кроком на зустріч процвітанню сільського господарства.

Дипломна робота за темою «Правові аспекти вирощування та реалізації зерна в Україні» вивчає актуальні проблеми сучасного стану виробництва зерна та його попиту на ринку. Дослідження, здійснені в рамках цієї роботи, обґрунтовують досягнення та недоліки в галузі аграрного права (щодо виробництва зернових культур) та в правовій системі загалом.

Метою досліджень є формулювання основних шляхів виходу країни з економічної та аграрної кризи шляхом удосконалення державної політики на ринку зерна.

Щоб досягти мети роботи необхідно вирішити ряд завдань:

1. Розглянути етапи історичного процесу розвитку зернового господарства в Україні;

2. З'ясувати особливості технічного, агрономічного та екологічного процесу вирощування зернових культур;

3. Встановити правові та внутрішні (маркетингові) аспекти регулювання процесу вирощування та реалізації зернової продукції;

4. Розглянути проблеми інтеграції України в світове сільське господарство, встановити основні причини занепаду аграрного сектору та шляхи виходу з кризи на ринку зерна.

Дослідження, проведені в межах роботи , здійсненні за допомогою наступних методів:

- історичний (вивчення основних етапів розвитку зернового господарства у хронологічній послідовності з метою виявлення певних закономірностей процесів вирощування та їх впливу на економічний потенціал держави, позитивних та негативних факторів впливу на сільське господарство.);

- аксіоматичний (використання найбільш поширених наукових думок з приводу підвищення рівня виробництва зерна в Україні, аналіз даних теорій та виведення власних висновків з цих питань.)

- емпіричний (здійснення на основі розглянутого наукового та правового матеріалу власних тверджень та доводів з приводу завдань роботи).

- порівняльний та статистичний (вивчення статистичних даних щодо динаміки вирощування зерна в Україні, порівняння умов вирощування та визначення перспективи розвитку зернового господарства.)

У даній роботі дістало подальший розвиток вивчення та поширення теорій вдосконалення нормативно-правової бази в аграрному секторі та досягнення Україною європейського рівня виробництва сільськогосподарської продукції, зокрема зернових культур. Доведена залежність взаємозв'язку та співробітництва держави і сільськогосподарського виробника від рівня виробництва. Виходячи з цього робота має певне наукове значення у сфері теоретичних і практичних проблем аграрного права, оскільки містить конкретні рекомендації щодо покращення рівня виробництва зерна та удосконалення державної політики на ринку зерна.

Основна частина дипломної роботи складається з трьох розділів, котрі відповідно поділяються на підрозділи. В першому - розглянуто історичні аспекти зернового господарства. Для написання даного матеріалу використано наукову працю Кочина Г.Е. «Сельское хазяйство на Руси (11-16 вв.)» та підручник з аграрної історії України під ред.. Панченко П.П., де поетапно охарактеризовано розвиток сільського господарства нашої країни. Працюючи з літературою, було звернено увагу на те, що проблема зернового господарства в історії є однією з найголовніших. Це пояснюється тим, що Україна з давніх часів була аграрною країною, де вирощування зернових культур було обумовлено природно-кліматичними умовами. Історичний процес розвитку нашого народу тісно переплітається з розвитком сільського господарства. Саме на це наголошується у вищенаведеній літературі. Занепад аграрного сектору пов'язується на певних етапах з недосконалою політикою імперій, котрі володіли українськими землями. Це вірно, адже історія доводить нам, що Україна має великий аграрний потенціал, земля - це наше головне багатство. А тому саме аграрний сектор економіки має бути в державній політиці на першому місці.

Методом історичного аналізу в цьому розділі простежено закономірності процесів вирощування зерна та їх впливу на економічний потенціал держави; розглянуто позитивні та негативні фактори, які обумовлюють розвиток сільського господарства. Наприкінці зроблено певні висновки з приводу цих питань. На нашу думку, погляд у минуле дав можливість зробити обґрунтовану оцінку сьогоднішнього становища на ринку зерна.

В другому розділі розглянуто особливості вирощування та державної стандартизації зернових культур. Даній тематиці присвячено досить багато літератури. Обираючи необхідні джерела, приділено увагу науковому матеріалу з агрономії. Досить цікаві відомості про особливості вирощування зерна в Україні містяться в працях Божегова Р.А. «Продуктивність сортів пшениці при різних строках сівби, Врокоча Ф. «Значення окремих чинників у виробництв зерна» Роніса Н.Б. «Світове виробництво зерна твердої пшениці», Жемели Г.П. «Добрива, урожай і якість зерна». Спираючись на ці наукові роботи, висвітлено коротку характеристику технологічного процесу виробництва злаків. Щодо вирощування, звичайно, у різних авторів існують свої думки. Проте всі вони погоджуються з необхідністю ефективної механізації, забезпечення добривами та сприяння держави сільськогосподарським виробникам на всіх етапах виробництва цієї продукції. На нашу думку, неприпустимо, маючи найбільший ґрунтово-кліматичний потенціал серед всіх країн Європи , купувати зерно за кордоном, зводячи нанівець власне аграрне виробництво.

Також в роботі приділено увагу розгляду питання якості та стандартизації зернових культур, оскільки не менш важливим аспектом виробництва є реалізація на ринок якісної, такої, що відповідає державним стандартам продукції. Досить цікавими є праці Балацького О.Ф. «Еколого-економічні проблеми сільського господарства» та Животкова Л.О. «Ресурсозберігаюча і екологічно чиста технологія вирощування пшениці». В них обґрунтовується необхідність та безперечна ефективність екологічного господарства. Це безумовно правильно. Хочемо додати, що в нашій країні перш за все стоїть питання отримання «кількості» врожаю, а не його «екологічній якості». А тому в цьому розділі наведено причини неможливості на сьогоднішній день повністю дотримуватись технологій екологічного виробництва.

Слід зазначити, що державою встановлені певні стандарти щодо якості зерна, які обумовлюють його попит і ціну на ринку. Вони передбачені такими нормативно-правовими актами: ГОСТ 27186 86 та ДСТУ 3768-98 та іншими.

Вивчаючи питання стандартизації ми намагалась коротко охарактеризувати вимоги до якості врожаю та зробити окремі висновки з приводу реального становища відповідності зерна встановленим нормам на ринку.

За допомогою порівняльного та статистичного методів дослідили динаміку вирощування зерна в Україні, в результаті чого отримали достовірні дані щодо скорочення його виробництва в Україні останнім часом. А тому, надалі в роботі, ми намагаємось знайти причини такого занепаду та виробити певні теоретичні положення щодо виходу України з кризи.

У третьому розділі дається правова оцінка сьогоднішньої ситуації на ринку зерна. Ретельно вивчено сучасне законодавство з метою визначення основних пріоритетів державної політики в цій сфері. Досить важливими у цьому питанні є такі нормативно-правові акти: Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» та Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні».