Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Світовий аграрний ринок як однорідна система та його співпраця з Україною - реферат

Сторінки матеріалу:

  • Світовий аграрний ринок як однорідна система та його співпраця з Україною - реферат
  • Сторінка 2

Размещено на http:/mego.info

Размещено на http:/mego.info

План

Вступ

1. Теоретичні аспекти та Інфраструктура світового аграрного ринку

2. Аналіз діяльності та співробітництва України в системі світового аграрного ринку із країнами ЄС

3. Перспективи розвитку українського біржового аграрного ринку

Висновок

Література

Вступ

Досвід історії людства демонструє, що розвинуте сільськогосподарське виробництво є фундаментальною складовою на шляху утворення індустріально розвиненої країни. З переходом до ринкових відносин перед сільськогосподарськими товаровиробниками відкрилися можливості вибору форм господарювання, напрямів спеціалізації і диверсифікації виробництва, каналів реалізації продукції, джерел фінансування та інформації.

Товарне виробництво сільськогосподарської продукції сприяло виникненню, формуванню і розвитку аграрних ринків окремих країн та в кінцевому підсумку світового аграрного ринку. Однак, якщо на самому початку цього процесу обмін сільськогосподарською продукцією мав в цілому взаємостимулюючий характер для розвитку сільськогосподарського виробництва, конкуренції і аграрних ринків, то в сучасний період він все більше набуває рис економічного підпорядкування конкурентів та забезпечення глобального домінування індустріально розвинених країн на світовому аграрному ринку.

Об`єктом дослідження роботи виступає світовий аграрний ринок як однорідна система та його співпраця з Україною.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури

1. Теоретичні аспекти та Інфраструктура світового аграрного ринку

Економічна сутність ринку виражається насамперед як категорія обміну, який організований за законами товарного виробництва і обігу, сукупність відносин товарного і грошового обміну. Його організація дає змогу реалізувати господарські зв'язки, а в кінцевому підсумку і весь процес виробництва. Без нього неможливо досягти основної мети будь-якої підприємницької діяльності -- отримання прибутку.

Ринок сільськогосподарської продукції (до якого входять: зерно, овочі, картопля, олійні та інші культури, молоко, м'ясо) і продуктів її переробки формують суб'єкти ринкових відносин, якими виступають приватні та державні підприємства, підприємства системи заготівлі, зберігання, перероблення і реалізації продукції. Залежно від особливостей суб'єкти ринку, що вступають у товарообмін, формують різні ринкові структури (оптовий, роздрібний ринки), забезпечують державну і кооперативну торгівлю або входять у більш складну систему товарообігу основних видів продукції.

Найважливіша особливість формування ринкових відносин в аграрній сфері економіки виявляється в тому, що сільське господарство більше, ніж будь-яка інша галузь залежить від кон'юнктури ринку, а продовольчий ринок найвразливіший з соціальної точки зору, оскільки його розвиток безпосередньо пов'язаний з рівнем життя населення, його платоспроможністю.

Успішному функціонуванню ринку сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки в Україні сприяє проведення таких макроекономічних заходів: - стимулювання безпосередніх виробників продукції АПК з метою нарощування виробництва і товарообігу; - економічне регулювання раціональної структури ринку і ринкових відносин розробленням перспективних цільових продовольчих програм, інвестиційної політики, фінансово-економічних заходів;- введення системи контролю за цінами і забезпечення відповідного співвідношення попиту та пропозицій на ринку, захисту прав споживачів;- запровадження відповідної фінансово-кредитної і податкової політики;- регулювання експортних потоків сировини і продукції переробки, зменшення залежності від імпортних поставок.

Визначаючи роль окремих інфраструктурних інституцій аграрного ринку варто відзначити, що успішно діючому аграрному ринку характерні такі функції. Регулювальна. Завдяки використанню ринкових механізмів встановлюються необхідні пропорції відтворення відповідного асортименту продовольчих товарів. Стимулююча. Ефективно діючі ринкові інституції стимулюють товаровиробників до зменшення виробничих витрат і спонукають до поліпшення якості товарів. Інформаційна. Діючі ринкові інституції є джерелом появи оперативної аналітичної інформації, володіючи якою товаровиробники здатні приймати найбільш ефективні та зважені рішення. Посередницька. Відповідні ринкові інституції виконують роль посередника між товаровиробниками, переробниками й кінцевими споживачами. Оздоровча. Ефективно діючі ринкові інструменти та механізми спонукають до оздоровлення економічного середовища. Важливу роль у структурі аграрного ринку відіграють такі елементи ринкової інфраструктури, як товарні біржі, обслуговуючі кооперативи, оптові продовольчі ринки, сертифіковані зернові склади , аукціони, виставки-ярмарки, система споживчої кооперації та інші.

Товарні біржі є тими інфраструктурними інституціями, що відображають кон'юнктуру ринку та здатні захистити його учасників від сезонних коливань цін, а також збалансувати попит і пропозицію на відповідні товари, застосовуючи для цього економічно ефективні інструменти й механізми. Товарна біржа сприяє лібералізації економічних відносин у всіх сегментах аграрного ринку, його фінансовому оздоровленню та підвищенню конкурентоспроможності. У високорозвинутих країнах завдяки існуванню біржових інституцій учасники ринку одержують усі вигоди від користування біржовими механізмами та інструментами й мають змогу оптимізувати маркетингові, а також знизити рівень трансакційних витрат. Товарна біржа функціонує на основі статуту, затвердженого її засновниками. У ньому зазначаються: назва та місцезнаходження біржі; склад засновників; мета діяльності біржі та розміри фондів, що нею створюються; органи управління, порядок їх формування та компетенція; організаційна структура біржі; права і обов'язки членів біржі.

Основною метою створення товарних сільськогосподарських (продовольчих) бірж є організований збут сільськогосподарської продукції, регулювання ринку і більш стале забезпечення населення продовольчими товарами, а переробні підприємства -- сировиною. Основне завдання біржі -- це визначення реальної ціни біржових товарів і страхування ризиків небажаної зміни ціни на них.

За енциклопедичним визначенням, біржа розглядається як ринок, на якому через біржових посередників здійснюється оптова торгівля товарами або цінними паперами у вигляді торговельних (часто спекулятивних) угод купівлі-продажу.

Розглянемо біржові механізми, завдяки яким учасники аграрного ринку можуть бути захищеними від цінових коливань, недобросовісного партнерства тощо.

З переходом до ринкових відносин виникає потреба у принципово нових, прямих зв'язках сільськогосподарських підприємств із закупівельними організаціями, в основу яких покладено економічну зацікавленість і відповідальність за виконання договірних зобов'язань. Відповідно до Закону України «Про товарну біржу» товарна біржа є організацією, яка створюється на принципах добровільності й об'єднує зацікавлені юридичні та фізичні особи, які здійснюють виробничу та комерційну діяльність з метою надання послуг в укладанні біржових угод, визначенні товарних цін, попиту і пропозиції на товари, створення умов для забезпечення товарообігу та пов'язаних з ним торговельних операцій. Товарна біржа -- це комерційне підприємство, яке функціонує постійно. На ній укладаються угоди купівлі-продажу великої товарної маси, регулюються торговельні операції.

світовий аграрний ринок співробітництво

2. Аналіз діяльності та співробітництва України в системі світового аграрного ринку із країнами ЄС

Співробітництво з Європейським Союзом є одним із головних пріоритетів зовнішньоекономічної політики України, саме тому на даний час активно здійснюються заходи, які спрямовані на поглиблення співпраці між Україною та Європейським Союзом, зокрема, у сфері агропромислового комплексу.

Про це свідчать проведення регулярних засідань Діалогу Україна-ЄС з аграрних питань, що дає змогу систематично та в конструктивному руслі обмінюватися корисною інформацією та вивчати досвід ЄС з актуальних питань для розвитку аграрного сектора України, засідань Координаційної ради з питань аграрної реформи, основним завданням якої є адаптація аграрного сектору України до умов ЄС, а також укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, в якій представлено окремий розділ «Сільське господарство та розвиток сільської місцевості».

Разом з тим, як Україна, так і ЄС зацікавлені у підтримці та розвитку міцних, передбачуваних, прозорих і відкритих торговельних відносин. Особливо актуальним подібний підхід є у сфері агропродовольчої торгівлі.

Підтвердженням тому є укладення Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, фундаментальною метою якої є зростання торгівлі та інвестиційних потоків між Україною та ЄС шляхом лібералізації торгівлі та гармонізації регуляторного середовища.

Перераховані заходи свідчать про те, що європейська інтеграція стає сучасною ознакою і важливим фактором очікуваних прогресивних змін в аграрному секторі економіки України. Зокрема, слід відмітити активну співпрацю Мінагрополітики України з Генеральним директоратом Європейської Комісії „Сільське господарство та розвиток сільської місцевості” в рамках Меморандуму про взаєморозуміння для Діалогу з аграрних питань, який було підписано 18 жовтня 2006 року.

Меморандум передбачає наступні сфери співробітництва:

* обмін інформацією з питань сільськогосподарського виробництва і торгівлі, досвіду в розробці та впровадженню політики в сфері сільського господарства та розвитку сільської місцевості, а також законів та норм;* обговорення нових технологій, що мають відношення до сільськогосподарського розвитку;

* обмін думками, прагнучи до наближення політики щодо якості (окрім безпеки продуктів харчування) сільськогосподарської продукції, включаючи географічні позначки та виробництво органічної продукції;

* гармонізація позицій України та ЄС з питань, які знаходяться в компетенції міжнародних організацій тощо.

На виконання положень Меморандуму двічі на рік проводяться засідання Діалогу Україна - ЄС з аграрних питань та засідання Робочих груп, в ході яких розглядаються такі важливі питання як український зерновий ринок, розвиток ринку біопалива, співробітництво у виробничій сфері (у тому числі м'ясної та молочної галузей промисловості) та система використання та захисту географічних позначок.

Так,станом з 2006 по 2013 рік було проведено дев`ять зустрічей щодо діалогу між Україною та ЄС з аграрних питань. Під час Діалогу обговорювались актуальні питання щодо сільського господарства та розвитку сільських територій, зокрема, щодо менеджменту та тенденцій на ринках зернових, ринку м'яса, реформ в аграрному секторі, а також перспектив розвитку сільської місцевості.