За результатами зустрічі сторони підтвердили наміри щодо інтенсифікацій обміну інформацією та досвідом щодо розробки та впровадження політики в сфері сільського господарства в рамках подальших засідань Діалогу Україна - ЄС з аграрних питань. Загалом, Україна та ЄС скасували імпортні мита на близько 97% та 96,3% тарифних ліній відповідно. Для промислових товарів діючі увізні мита скасовані на більшість товарів (82,6% - Україна та 91,8% - ЄС). Для решти встановлено перехідні періоди, а для легкових автомобілів та одягу, який був у використанні, передбачено застосування спеціальних захисних механізмів. Для сільськогосподарської продукції з моменту тимчасового застосування Угоди з боку ЄС та її ратифікації Україною мита скасовані на 35,2% тарифних ліній Україною та 83,1% - Євросоюзом. Що стосується решти товарів, то по 52% тарифних ліній Україна запроваджує перехідні періоди тривалістю від 1 до 7 років, на 9,8% - часткову лібералізацію та на 3,0% - безмитні тарифні квоти. Своєю чергою, Європейський Союз встановлює перехідні періоди на 2,0% тарифних ліній (тривалістю 3 та 7 років), а по найбільш чутливих товарах (14,9%) запропоновано доступ в рамках безмитних тарифних квот. Їх надано Україні по зернових, м'ясу свинини, яловичини та птиці, а також по деяких інших продуктах.

Також щодо окремих сільськогосподарських товарів не передбачено повного скасування ввізного мита, натомість встановлено безмитні тарифні квоти на ключові товари походженням з України. Зокрема, за інформацією Міністерства аграрної політики і продовольства передбачаються такі квоти на безмитний експорт в ЄС:

· 1,6 млн. т зернових у перший рік дії положень про ЗВТ з поступовим збільшенням до 2,0 млн.т за п'ять років. Квота на експорт в ЄС пшениці становить 950 тис.т (1 млн.т через п'ять років),кукурудзи - 250 тис.т (350 тис.т), ячменю - 400 тис.т (650 тис.т);

· 20 тис.т заморожених тушок курей і 16 тис.т обробленої продукції у перший рік з поступовим збільшенням до 20 тис.т за п'ять років;

· 3 тис.т яєць у шкаралупі та 3 тис. т продуктів переробки яєць;

· 12 тис.т яловичини;

· 40 тис.т свинини (порівну обробленої свинини та тушок);

30 тис.т цукру, 27 тис. т меляси та цукрового сиропу

Аграрний сектор економіки є стратегічно важливим для України, адже завдяки його ефективній діяльності забезпечується продовольча безпека країни. Сільськогосподарська продукція є найпоширенішим біржовим товаром, що знаходиться в обігу, частка укладених угод на яку по відношенню до всієї кількості укладених біржових угод у 2008 році становила 68,1 %. У першому півріччі 2009 року вартість біржових угод, укладених із метою купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, дорівнювала понад 70% від загальної вартості всіх укладених біржових угод. Вартість біржових угод, укладених у 2008 році, базовим активом яких була сільськогосподарська продукція, становила понад 25% від валового виробництва в АПК України.

3. Перспективи розвитку українського біржового аграрного ринку

Аграрний ринок посідає вагоме місце в структурі економіки України, адже за останні три роки вартість продукції, виробленої в агропромисловому комплексі, становила від 15,7 до 18,1 %. Подальший розвиток аграрної галузі економіки неможливий без наявності економічно ефективних механізмів збуту сільськогосподарської продукції, зокрема без відповідних економічних організацій, котрі у розвинутих країнах є частиною інфраструктури аграрного ринку та без яких немислиме існування ринково орієнтованої економіки. Серед таких організацій варто виділити біржі, які мають бути одним із ключових елементів інфраструктури аграрного ринку України. Зважаючи на недосконалість сучасного біржового ринку та наявність певного світового досвіду слід синтезувати його й сучасні світові тенденції розвитку біржових ринків, враховуючи вітчизняні особливості господарювання і нормативно правового забезпечення. У 1992 році Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про товарну біржу», який регламентує процес формування та функціонування товарних бірж, ухвалено ряд нормативно-правових актів, котрі стосуються функціонування товарного біржового ринку. Проте державою не створені відповідні умови для ефективного формування та функціонування біржового аграрного ринку, відсутня єдина державна політика та стратегія його розвитку, про що свідчить багато фактів. Так, згідно з офіційними даними кількість існуючих товарних бірж за останнє десятиріччя зросла більше ніж у десять разів , що не сприяє якісному розвитку біржового товарного ринку. Прагнення України інтегруватись у світову економічну спільноту, де біржові ринки відіграють значну роль в економічному розвитку та плануванні, повинно стимулювати подальший систематизований розвиток біржового аграрного ринку. Як свідчить досвід, ефективне функціонування біржового товарного ринку України неможливе без створення: нормативно-правових умов ( прийняття нової редакції Закону України «Про товарну біржу», а також законодавчих актів щодо обігу товарних деривативів та функціонування клірингових установ); державного органу з питань регулювання його діяльності. Вищевказані чинники сприятимуть якісному розвитку біржового товарного ринку й дадуть змогу підвищити вимоги до його суб'єктів. Посилаючись на світовий досвід функціонування біржових ринків, варто зазначити, що більшість з існуючих в Україні товарних бірж не є класичними біржовими інституціями, оскільки досить часто вони створюються для здійснення нехарактерних для товарної біржі видів діяльності.

Основною тенденцією розвитку світового біржового ринку є універсалізація біржової торгівлі, яка повністю змінила обличчя сучасної біржової торгівлі. Універсалізація останньої сприяє стабільному функціонуванню й розвитку економіки країни, здатна мінімізувати вплив на неї кризових явищ та разом із тим диверсифікувати ймовірні збитки учасників біржової торгівлі. Головною метою універсалізації біржової торгівлі є можливість здійснення біржею торгівлі відразу на кількох ринках - на товарному й на ринках цінних паперів і валюти. Головним фактором, що спонукав до подібної універсалізації, є високий рівень конкуренції, що склався в результаті глобалізації світової економіки. Одним із заходів, який може сприяти набуттю існуючими вітчизняними біржами рис класичних біржових інституцій, є створення Єдиної біржової системи в Україні (ЄБСУ). Дана пропозиція є слушною, але при створенні подібної системи варто передбачити здійснення в її межах біржових операцій не лише з товарними активами, а й з фондовими та валютними.

Існування в Україні Єдиної електронної біржової системи, в межах якої здійснюватиметься торгівля різноманітними активами, сприятиме ефективному функціонуванню економіки та інтеграції країни до світової економічної спільноти. За дотримання вищезгаданих умов дана система повинна відповідати загальновизнаному світовому біржовому досвіду. Прикладами успішного світового досвіду функціонування міжнародних електронних системи біржової торгівлі є ті, що функціонують у межах таких біржових консорціумів та об`єднань, як: CME group, NYSE Euronext, OMX й ін. У результаті активних процесів глобалізації, біржові ринки багатьох країн стають більш відкритими, завдяки чому географічно розширюються межі діяльності їхніх учасників. Світовий досвід свідчить, що ізоляція національних ринків призводить до деградації та застою економіки, а також перешкоджає залученню іноземних інвестицій.

Контроль за діяльністю біржового аграрного ринку в Україні повинен здійснюватися державою і громадськими організаціями на основі визначених законодавством повноважень.

Література

1. Аграрный сектор в концеXX века/ Под ред. Б.А. Чернякова. - М., 2003. - 396 2. Валентинов В.Л. Регулювання міжгалузевих відносин в системі аграрної політики. - К.: ІАЕ УААН, 2009. - 330 с.

3. Корецький М.Х. Державне регулювання розвитку аграрної сфери економіки України: Моногр. - К., 2009. - 260 с.

4. Овчинников О.Г. Государственное регулирование аграрного сектора США. - М., 2003. - 663 с.

5. Статистичний щорічник України за2005 р. / За ред. О.Г. Остапчука. - К., 2010. - 575 с.

6. Common organization of the market: financial mechanism // Legal aspects of agriculture in the EC. - 2011.

7. Die Marktordnungen der EU fur Getreide und Olsaaten 2005/06.-Hamburg, 2007, June.

Размещено на mego.info