Право вільного вибору занять, професій означає, що кожен з подружжя вправі вибрати рід своєї трудової діяльності, занять. При цьому кожен з подружжя повинний враховувати інтереси родини. Інший з подружжя не вправі перешкоджати йому в цьому і диктувати свою волю. Якщо один з подружжя перешкоджає іншому у виборі роду занять, професії, то це може бути основою для розлучення. Угоди між подружжям, що обмежують їхнє конституційні права, є недійсними (ст. 22 Конституції України).

Ст.20 КпШС надає кожному з подружжя право вибору місця проживання. Це правило відповідає вимогам ст.33 Конституції. Закон не зобов'язує подружжя спільно проживати. Це положення має практичне значення для рішення ряду питань, наприклад, про право одного з подружжя на житлоплощу, займану іншим з подружжя. Якщо подружжя не проживає разом, то один з подружжя не має право на житлоплощу, займану іншим з подружжя, за винятком випадків, коли житлове приміщення належить дружинам на праві загальної власності.

Разом з тим спільне проживання подружжя відповідає інтересам родини в цілому, нормальному вихованню дітей.

Законодавство містить ряд норм, що сприяють спільному проживанню подружжя. Так, якщо подружжя закінчують вищий чи середній спеціальний заклад, то за їхнім бажанням вони підлягають розподілу в одне місто чи район. Один з поружжя може бути прописаний на житлоплощу іншого незалежно від розміру житлової площі.