Як відомо, усиновлення вважається здійсненим з моменту вступу в законну силу рішення суду про усиновлення, а при визнанні усиновлення недійсним це рішення втрачає юридичну силу.

Таким чином, визнання усиновлення недійсним означає, що відносини по усиновленню взагалі не існували. Вважається, що ніяких прав і обов'язків між усиновителем та його родичами, з одного боку, та дитиною, з іншого, не виникало.

Надання дитині прізвища усиновителя, його імені, по-батькові, одержання майна дитини в порядку спадкування вважається незаконним.

Крім того, з цього випливає, що усиновитель не має права вимагати відшкодування будь-яких витрат, понесених на утриимання та виховання дитини до винесення рішення судом. Кошти, які були добровільно витрачені на утримання дитини, не підлягають відшкодуванню.

В разі визнання усиновлення недійсним повністю поновлюються всі права і обов'язки між дитиною та її батьками чи іншими родичами за походженням. Тим самим поновлюються права і обов'язки батьків на виховання дитини, за винятків випадків, коли батьки були позбавлені батьківських прав.

Якщо суд визнає, що передача дитини батькам не відповідає її інтересам, дитина за рішенням суду передається на піклування до органів опіки та піклування, які визначають її подальшу долю.