Адже за декларованій відмові від методологічного монізму поки що більше бажаного, ніж реального. А між тим, просто відмова (здебільшого з ідеологічних причин) від марксизму не є просуванням уперед. Важливо знати, що приходить на зміну. Одне, якщо це пов’язано з прагненням пошуків іншої, такої ж універсальної і всезагальної філософської системи, і зовсім інше - якщо йдеться про готовність розвивати юриспруденцію в умовах співіснування альтер­нативних філософських вчень, філософсько-методологічного плюра­лізму. Останнє якраз й вимагає інтенсивних філософсько-методо­логічних досліджень, що забезпечують розробки альтернативних (підкреслимо, альтернативних, а не тотально замінних) методологій, конкуруючих у дослідницьких практиках правознавців. Проте ство­рення альтернативних методологій - процес не просто тривалий, а, безперечно, історичний, оскільки вимагає утвердження у нашій свідомості інших онтологій права, інших гносеологічних установок правознавства, створення нових наукових парадигм, розробки відпо­відних методів і дослідницьких норм юридичної науки [13, с 40].

Висновок. Отже, причини низки методологічних і теоретичних труднощів нашого правознавства можуть бути зрозумілі тільки у загаль­ному контексті проблем сучасного наукового пізнання. Водночас проце­си у вітчизняній правовій науці, які істотно впливають на розуміння особливостей ситуації у сфері її методології, викликають розширення сфери юридичних досліджень аспектів наукового пізнання.

–––––––––––

Козюбра М.І. Принципи верховенства права і правової держави: єдність основних вимог / М.І. Козюбра // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Сер. «Юридична наука». -2007. - Т. 64. - С 3-9.

Козюбра М.І. Демократія і перебудова / М.І. Козюбра, Є.В. Бурлай, А.П. Заєць; за ред. М.І. Козюбри. - К: Україна, 1998. - 171 с

Филатов В.П. Научное познание и мир человека / В.П. Филатов. -М.: Прогресс, 1989. - 193 с.

Щедровицкий Г.П. Об одном направлении в современной методологии / Г.П. Щедровицкий // Философия. Наука. Методология. - М.: Наука, 1997. - 623 с.

Стёпина В.С. «Теоретическое знания» / В.С. Стёпина // Вопросы фи-лософии. – 2001. – № 1. – С. 4–10.

Пископпель А.А. Научная концепция: структура, генезис / А.А. Пископпель. – М.: Юрист, 1999. – 320 с.

Мурашин О.Г. Пряма правотворчість, проблеми соціологічного за-безпечення / О.Г. Мурашин // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. –2002. – Вип. 18. – № 1. – С. 41–58.

Розин В.М. Генезис права / В.М. Розин. – М.: Прогресс, 2001. – 189 с.

Берман Дж. Гарольд. Западная традиция права: эпоха реформирования / Дж. Гарольд Берман. – М.: Изд-во МГУ: ИНФРА. – М.: Норма, 1998. – 624 с.

Цвайгрет К. Введение в сравнительное правоведение в сфере част-ного права: в 2 т. / К. Цвайгрет В / пер. с англ. – М., 2000. – Т.1. Основы. – 480 с.

Тилле А.А. Сравнительный метод в юридических дисциплинах / А.А. Тилле. – М.: Высшая школа, 1978. – 199 с.

Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права / И.А. Покровский. – М.: Зерцало-М., 1998. – 432 с.

Нерсесянц В.С.Философия права: учебник для вузов / В.С. Нерсесянц. – М.: НОРМА, 2000. – 623 с.