Однак слід говорити, що встановлення системи гарантій не за­безпечує автоматичної реалізації прав і свобод людини». У зв’язку з цим важливим є вироблення дієвого механізму захисту прав людини. В структуру такого механізму, на нашу думку, повинні входити: органи державної влади і місцевого самоврядування та відповідні посадові особи; спеціалізовані державні і громадянські органи та організації у справах захисту прав і свобод людини і громадянина; політичні партії і відповідні громадські організації та їх органи; нормативно - правові акти матеріального і процесуального характеру, які передбачають і закріплюють права, порядок їх реалізації і захисту та юридичну відпо­відальність а їх порушення; правові акти (документи), які підтверджу­ють наявність, межі і характер прав і свобод; інші соціальні норми та їх акти; засоби масової інформації, державні і недержавні органи та організації в галузі масової інформації.

Висновки. Отже, механізм захисту прав людини повинен також включати засоби стимулювання реалізації прав і свобод, у тому числі створення умов, за яких закріплені права і свободи можуть реально належати конкретній особі, використовуватись нею без будь-яких пе­репон. Як бачимо, право і християнство виступають важливими соціа­льними регуляторами в житті суспільства, які впливають на свідомість суб’єктів завдяки встановленим загальним правилам, спонукаючи їх до правомірних дій. Право і християнство у своїй взаємодії наділені знач­ним потенціалом впливу на людську діяльність у процесі реалізації суб’єктами своїх прав та обов’язків.

–––––––––––

Права человека: учебник для вузов / Е.А. Лукашева. – М.: НОРМА – ИНФА. М, 1999. – 573 с.

Лукашева Е.А. Социалестическое право и личность / Е.А. Лукашева. – М., 1967. –72 с.

Словарь-справочник по праву / сост. А.Ф. Никитин. – М., 1995. – 76 с.

Волинка К.І. Забезпечення прав і свобод особи в Україні: теоретичні і практичні аспекти / К.І. Волинка // Право України. – 2000. – № 11. – С. 31–36.

Папаян Р.А. Християнские корни современного права / Р.А. Папаян. – М., 2002. – 416 с.

Нерсесянц В.С. Система юридических гарантий прав и свобод граж­дан / В.С. Нерсесянц // Социалистическое правовое государство: концепція и пути реализации. – М., 1990. – С. 48–60.

Манов Г.Н. Теория права и государства / Г.Н. Манов. – М., 1996. – 219 с.

Хропанюк В.Н. Теория государства и права / В.Н. Хропанюк. – М., 2000. – 171 с.

Нерсесянц В.С. Философия права: учебник для вузов / В.С. Нер-сесянц. – М.: Норма, 1997. – 652 с.

Малеин Н.С. Повишение роли Закона в охране личних и имущест­венных прав граждан / Н.С. Малеин // Советское государство и право. – 1974. – № 6. – С. 41–44.

Козюбра М.І. Права і свободи людини і громадянина у новій кон­ституції України / М.І. Козюбра // Адвокат. – 1996. – № 2. – С. 3–7.

Нерсесянц В.С. Права человека в истории политической и правовой мисли (от древности до декларации 1789 г.) / В.С. Нерсесянц // Права человека в истории государства и в современном мире / отв. ред. Е.А. Лукашева. – М., 1989. – С. 20–28.

Алексеев С.С. Общая теория права / С.С. Алексеев. – М., 1981. – 50 с.