Ці проблеми безпосередньо стосуються кожного українця, бо кожен користується комунальними послугами, ходить та їздить вулицями, дихає повітрям наших міст тощо;

досягнення бажаного стану місцевого самоврядування неможливе без здійснення цілої низки законодавчих та інституційних перетворень. Такими є перетворення щодо адміністративно-територіального устрою, виборів депутатів місцевих рад, формування виконавчих органів місцевого самоврядування, делегування повноважень і здійснення контролю за їх виконанням, збору місцевих податків, утримання неприбуткових підприємств тощо.

Треба відкрити шлях місцевій ініціативі, активно залучати до участі в управлінні справами своїх міст їх мешканців, а отже, наповнити реальним змістом поняття самоврядування. Місцева влада, як і влада всіх інших рівнів, повинна стати відкритою, прозорою та зрозумілою.

При цьому слід використовувати позитивний досвід інших держав, який знайшов своє виправдання та показав на практиці доцільність його застосування.

Варто зазначити, що у зв’язку з активізацією в Україні процесу євроінтеграції під час прийняття кожного виваженого рішення щодо реформування та підвищення ефективності децентралізованого управління суспільством слід мати за орієнтир вимоги європейської спільноти щодо основоположних цінностей в галузі місцевого самоврядування.

У чітко діючій системі місцевого самоврядування зосереджується конструктивний потенціал, здатний за умов адміністративного реформування створити децентралізовані самоврядні інститути українського суспільства на противагу існуючому в Україні державному управлінню. Такий потенціал за наявності добре розробленої адміністративної політики держави може стати джерелом формування в Україні громадянського суспільства та правової держави.

Отже, вирішуючи проблеми в галузі місцевого самоврядування, необхідно неодмінно враховувати певні чинники, адже проблеми наших регіонів, міст, сіл та селищ – це проблеми загальнодержавного характеру, оскільки усі громадяни України є членами територіальних громад.

Досягненню поставлених цілей повинні сприяти такі фактори, як підвищення публічності і прозорості діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також встановлення чітко сформульованих у законодавчих актах конкретних форм відповідальності посадових осіб.

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України. Науково-практичний коментар. – К., 1999.

Про ратифікацію Європейської Хартії місцевого самоврядування: Закон України від 15 липня 1997 р. // ВВР. – 1997. – № 38. – С. 249.

Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посібник. – К.: Знання, 1999.

Кушніренко О.Г., Слінько Т.М, Веніславський Ф.В. Конституційне право України в схемах і дефініціях. – Х., 2003.

Любченко П.М. Конституційно-правові основи розвитку місцевого самоврядування як інституту громадянського суспільства. – Х.: Одісей, 2006.

Любченко П.М. Компетенція суб'єктів місцевого самоврядування. – Х.: Модель всесвіту, 2001.

Місцеве самоврядування в Україні в умовах становлення правової держави: Навчальний посібник. / Під редакцією Ю.М. Тодики, В. А. Шумілкіна.- Х.: Одісей 2004.

Погоріло В.Ф. Конституційне Право України . – К.: Наукова думка, 2002.

Серьогіна С.Г. Форми діяльності місцевих рад: проблеми правового регулювання і реалізації // Проблеми вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування: Матеріали наук.-практ. конф., м. Харків, 4-5 грудня 2001 р. / за ред.. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. Акад. України, 1992. – С. 56-59.

Серьогіна С. Г. Удосконалення системи територіальної організації публічної влади в Україні як продовження конституційної реформи // Проблеми удосконалення правового регулювання місцевого самоврядування в Україні: матеріали між нар. наук.-практ. конф., м. Харків 25 травня 2004 р. / За ред. проф. Ю. П. Битяка. – Х., 2004. –

Фрицький О. Ф. Конституційне Право України. – К.: Юрінком Інтер, 2006.