Відповідно до Положення ф'ючерсний контракт повинний містити наступні реквізити: назва контракту; вид контракту (з постачанням або без постачання базового активу); сторони контракту; базовий актив контракту і його характеристики (емітент, вид і кількість цінних паперів, його номінальна вартість, термін звертання, інші зведення для цінних паперів; вид і кількість валюти - для коштів; кількість, асортимент - для інших товарів); обсяг контракту; розмір початкової маржі; механізм визначення ціни на момент виконання; ціна виконання; одиниця виміру ціни; термін виконання; відповідальність сторін у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, установлених цим контрактом; порядок розгляду споровши, що виникають під час укладення і виконання контракту; адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) і паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту.

Опціон - як стандартний документ, що засвідчує право придбати (продати) базовий актив на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час висновку такого контракту або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне і безвідкличне зобов'язання по продажі цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту.

Будь-який покупець опціону має право відмовитись в будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).

Претензії щодо неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися виключно емітентові опціону.

Опціон може бути проданий іншим особам протягом терміну його дії.

Відповідно до Положення опціон повинний містити наступні реквізити: назва контракту; вид опціону (з постачанням або без постачання базового активу); сторони опціону; різновид опціону (опціон на покупку, опціон на продаж); базовий актив опціону і його характеристики (емітент, вид і кількість цінних паперів, його номінальна вартість, термін звертання, інші зведення для цінних паперів; вид і кількість валюти - для коштів; кількість, асортимент - для товарів); ціна виконання; термін виконання (для опціону з виконанням протягом терміну дії) або на день виконання (для опціону з виконанням на встановлену дату); порядок оплати придбаного (проданого) базового активу; розмір премії опціону; відповідальність продавця опціону у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених опціоном; порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення і виконання опціонів; адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) і паспортних дані (для фізичних осіб) сторін опціону.

Розділ 2. Зміст та виконання договору контрактації сільськогосподарської продукції

контрактація договір сільськогосподарський продукція

Зміст договору - це сукупність встановлених нормативно-правовими актами, плановими завданнями і сторонами умов про предмет, термін і порядок доставки закуповуваної продукції, місці її здачі, ціні, характері допомоги виробникові і взаємній відповідальності сторін у випадку невиконання або неналежного виконання договору.

За договором контрактації господарство і заготівельник пов'язані взаємними правами та обов'язками. У ньому мають бути зазначені такі істотні умови, як назва, кількість (за видами продукції), якість, строки, загальна сума договору та умови доставки, місця здачі-приймання, вимоги до тари й упаковки, порядок розрахунків, обов'язки заготівельника щодо надання господарству допомоги в організації виробництва сільгосппродукції та її транспортування на приймальний пункт заготівельника, взаємна майнова відповідальність сторін за порушення договору та інші умови, які сторони визнають за необхідне передбачити у договорі.

Кількість та асортимент сільгосппродукції, належної до закупівлі, визначаються у договорах відповідно до державного контракту, а якщо його немає - на розсуд сторін. У договорі окремо зазначається кількість продукції, яку буде продано у сирому і переробленому вигляді.

За якістю продукція, що її продає господарство, має відповідати стандартам, технічним умовам, правилам ветеринарного та санітарного нагляду. Отже, недоброякісність (невідповідність її обумовленій сортності) продукції, що передається, є підставою для заготівника для його відмови повністю або частково від такої продукції, або до прийняття її по дійсній ціні, що відповідає якості цієї продукції.

Ціна не є істотною умовою договору контрактації, так само як і поставки. Її визначення провадиться за загальними правилами, передбаченим для купівлі-продажу.

Важливою умовою в договорі контрактації є строки здачі продукції заготівельникові, їх зазначають у договорах з урахуванням пори дозрівання культур, умов виробництва, переробки та зберігання. За погодженням із заготівельником господарство може достроково здати продукцію у рахунок наступних здавальних періодів. Невід'ємною частиною договору є погоджені між сторонами графіки доставки, які конкретизують строки здачі продукції.

Господарство поштою повідомляє заготівельника про час відвантаження продукції. Днем виконання господарством зобов'язань за договором вважається дата складання приймально-здавального документа під час здачі продукції у господарстві або на приймально-здавальному пункті заготівельника, а в разі відвантаження її одержувачеві - день здачі продукції транспортній організації.

Кількість продукції, не зданої у встановлені договором періоди, підлягає здачі в терміни, узгоджені сторонами, і зараховується в період фактичної здачі. Це правило не поширюється на ті види продукції, виробництво якої носить сезонний характер, і в силу цього заповнення незданої кількості неможливо. Продукція, що зберігається в господарствах за письмовою згодою сторін, з відшкодуванням господарству витрат по збереженню (картопля, овочі, баштанні, плодово-ягідні культури, виноград), зараховується їм у виконання плану продажу державі в рік її фактичної реалізації (вивезення з господарства) [14, с. 83].

Сільськогосподарська продукція продається за закупівельними цінами з застосуванням у встановленому порядку надбавок і знижок з цін або за роздрібними цінами з застосуванням торговельних і торговельно-збутових знижок. За згодою сторін визначаються ціни на нестандартну і швидкопсувну (у тому числі плодоовочеву) продукцію, придатну для використання у свіжому або переробленому виді, і стандартну швидкопсувну продукцію, що здається понад обсяги, передбачених договором.

У договорі зазначають пункти здачі-приймання сільгосппродукції. Доки незавершений повний перехід до приймання продукції заготівельником безпосередньо у господарствах, у договорах контрактації зазначають окремо обсяги продукції, яку:

1) доставляє господарство безпосередньо роздрібним торговельним підприємствам;

2) приймає заготівельник безпосередньо в господарстві;

3) приймає заготівельник на своїх приймальних пунктах. Вивезення, експедирування та розвантаження законтрактованої продукції проводяться за рахунок заготівельних організацій.

Заготівельник зобов'язаний прийняти доставлену на приймальний пункт продукцію, не допускаючи простою транспортних засобів понад встановлені строки. В товарно-транспортних накладних зазначається час прибуття транспорту і час закінчення навантаження або вивантаження продукції. Якщо продукцію приймають не безпосередньо в господарстві, то пред'явленою до здачі вважається продукція, доставлена господарством на приймальний пункт (підприємство) відповідно до договору чи погодженого графіка.

Приймання сільгосппродукції за кількістю та якістю здійснюється в порядку і строки, встановлені стандартами, типовими договорами контрактації, відповідними інструкціями. Якщо в нормативних актах таких умов не передбачено, сторони можуть визначити їх у договорі.

Заготівник зобов'язаний також прийняти всю продукцію, пред'явлену господарством понад кількість, передбачену в договорі, на тих же умовах, крім нестандартної плодоовочевої й іншої швидкопсувної продукції. Нестандартну плодоовочеву й іншу швидкопсувну продукцію, придатну для використання у свіжому або переробленому виді, і стандартну швидкопсувну продукцію, що здається понад кількість, передбачену в договорі, заготівник зобов'язаний прийняти, узгодивши з господарством умови приймання і ціну. Якщо домовленості про умови і ціну між сторонами не досягнуто, арбітраж не вправі зобов'язувати заготівника оплачувати названу продукцію.

У разі відмови від приймання продукції заготівельник повинен заявити господарству про факт відмови у письмовій формі (позначення на товарно-транспортній накладній), поштою тощо. Якщо заготівельник ухиляється від письмової заяви про відмову від приймання продукції, господарство складає про це акт з участю державного інспектора із заготівель і якості продукції або іншого представника управління сільського господарства і продовольства, або представника іншої незаінтересованої організації. В разі відмови заготівельника прийняти продукцію, що швидко псується, пред'явлену відповідно до умов договору і погодженого графіка, господарство може реалізувати цю продукцію державним, кооперативним організаціям і на колгоспному ринку за договірними цінами з включенням зазначеної продукції у виконання зобов'язань з контрактації. При цьому заготівельні організації не звільняються від відповідальності за необґрунтовану відмову прийняти продукцію [17, с. 184].

Заготівник зобов'язаний оплатити сільськогосподарську продукцію не пізніше наступного дня після приймання продукції, а у випадку, коли заготівник знаходиться поза місцем розташування обслуговуючої його установи банку, - не пізніше п'яти днів після приймання продукції, якщо інше не передбачено в інструкціях з питань закупівель сільськогосподарської продукції. Одночасно з оплатою продукції (або після одержання рахунків господарства) заготівник оплачує вартість доставки продукції транспортом господарства.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про зупинення спаду сільськогосподарського виробництва та продовольче забезпечення країни у 1997 - 1998 роках" від 23 травня 1997 р. [3, c. 6]сільськогосподарські товаровиробники та переробні підприємства списують з одержувачів сільськогосподарської продукції її вартість у безакцентному порядку після закінчення терміну, визначеного договором (контрактом), у порядку, встановленому НБУ. У разі несвоєчасного проведення розрахунків за закуплену сільгосппродукцію згідно з контрактами та за компенсацію витрат на соціально-культурні потреби відповідно до ЗУ "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" сільськогосподарський товаровиробник не сплачує податків і не проводить відрахувань до цільових фондів на суму заборгованості держави перед ним [8, ст. 602].

У рахунок оплати державного контракту на сільгосппродукцію виконавцям державного контракту (за їхньою згодою) можуть поставлятися матеріально-технічні ресурси через постачально-збутові та заготівельні організації. Виконавці державного контракту розраховуються за одержані в рахунок попередньої оплати засоби (матеріально-технічні ресурси) законтрактованою продукцією за цінами, що склалися на момент надходження цих засобів (ресурсів).

Основні обов'язки господарства за договором контрактації:

1) підготувати продукцію до приймання на місці або попередити заготівника про неготовність продукції до приймання на місці;

2) забезпечити передачу продукції належної якості;

3) здати продукцію заготівникові безпосередньо в господарстві або на приймальному пункті в кількості й у терміни, установлені договором;

4) завантажити продукцію на транспортні засоби при відправленні на заготівельні пункти і розвантажити тару, що повертається, самотужки, засобами і за свої кошти.

Основні обов'язки заготівника: