1. Супровідні елементи і ознаки. Це одяг, дрібні речі, предмети, що використовуються для оформлення зовнішнього вигляду, та їх ознаки. Всі елементи й ознаки одягу та дрібних речей поділяються на: 1) виробничі елементи й ознаки, які виникають у процесі виготовлення; 2) відображувальні елементи й ознаки, що проявляються у використанні, експлуатації речей, одяг і дрібні речі визначаються за видом і різновидом, матеріалом, призначенням та особливостями виготовлення.

Предмети одягу поділяються на такі групи: 1) головні убори; 2) верхній одяг; 3) легкий одяг; 4) взуття. При складанні опису визначають видові найменування (шапка, капелюх, пальто, костюм тощо), вказують належність одягу чоловікові, жінці, дитині тощо. Матеріал одягу, предметів характеризується за ознаками, які легко визначаються на вигляд (наприклад, світлий чи темний, домінуючий колір, основний малюнок тощо). Призначення одягу - комплексна ознака, яка відображає його призначення (цивільний, військовий, спеціальний і т. д.). Ця ознака має велике значення у парадоксальних випадках (ситуаціях), коли призначення одягу не відповідає обстановці, в якій людина перебуває.

Відображаючи ознаки одягу і дрібних речей, які носять, можна поділити їх на групи за походженням. Елементи й ознаки, ступені та характер носіння одягу відображають втрату початкового вигляду речі, що був наданий їй при виробництві. Так, взуття в процесі носіння набуває фіксованих складок (заломів), потертості, тріщин на згинах. Елементи і ознаки догляду за одягом визначаються за загальним виглядом (вичищування, непрасування тощо). Познаки сторонніх речей на предметах аналізуються найчастіше за місцем їх розташування, розміром, кольором.

Опис людини має недоліки. Насамперед відсутність наглядності. Тому на підставі опису розробляють також фоторобот конкретної людини. Очевидно, що у випадку відсутності даних про прізвище до докладного опису людини доцільно додавати фоторобот.

Звичайно, докладний опис, який міститься у клопотанні, далеко не завжди дає відповідь на всі питання, які ставляться габітоскопією.

Однак суддя має використовувати відповідну усталену термінологію і опис такої повноти, яка б дозволяла затримати саме конкретну особу, про яку йдеться у поданні, і вимагати цього від прокурора.