Негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК.

Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267,269, 270,271, 272, 274 КПК, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених КПК, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. У КПК не наведено розшифрування поняття - контроль за вчиненням злочину. Не перебираючи на себе питання з реальної практики спецслужб, наведемо такий приклад, перенесений у майбутнє.

У місті Енську за згодою керівництва однієї із спецслужб зареєстрована посередницька фірма, яка торгувала рибою та іншими імпортними продуктами. Були одержані відповідні дозволи, сплачувались податки, сплачувались штрафи за ухилення від сплати податків, налагоджувались особисті контакти з податковими органами, а також іншими державними органами, які видавали різні дозволи, сертифікати тощо. Після налагодження контактів була створена система винагород окремим посадовим особам за видачу дозволів, сертифікатів, лояльне ставлення в нарахуванні податків...

Після цього були зафіксовані факти корупційних дій і звільнено цілу низку посадових осіб у різних ешелонах дозвільних служб і податкових органів. Справа до суду не дійшла, очевидно, через експериментальний і в правовому значенні недостатньо продуманий характер створення підприємства116.

У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений: прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням - до вісімнадцяти місяців (ст. 246 КПК).

Розгляд клопотань, який віднесений до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання (ст. 247, 248 КПК).

Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами (ст. 258 КПК) втручання в приватне спілкування є:

1.  аудіо-, відеоконтроль особи;
2.  арешт, огляд і виїмка кореспонденції;
3.  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;
4.  зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонено.

Детальний опис негласних дій, які можуть бути застосовані у процесі досудового слідства, дещо насторожує. їх негласний характер, по суті, позбавляє захист можливості перевірки не тільки законності цих дій, а й достовірності результатів, одержаних під час негласної слідчої дії.

Разом з тим не слід панікувати. Кожна негласна слідча дія потребує дуже серйозної підготовки та значних затрат. Коли готується така негласна акція, то виконавці вимагають, щоб у квартирі не було на конкретний момент жодного мешканця, іноді ставиться вимога, щоб не було і сусідів. Отже, коли є загроза таких негласних дій, то вживаються різні заходи з виклику тих чи інших осіб у державні органи влади, нейтралізації сусідів тощо.

Негласні дії нерідко проводяться під виглядом перевірки або ремонту газової апаратури, електрообладнання тощо. У десятках кінофільмів такі технології показано наочно. Залишається тільки усвідомити, що це можливо і у вашій квартирі, допуск до якої кожна людина вирішує сама. Своєю чергою, громадяни також вживатимуть контрзаходів з убезпечення збереження квартири, іншого приміщення тощо. І це їх законне право.

У блискучому романі Р. Стаута "Дзвінок у двері" описано, як детектив Ніро Вульф "підловив" ФБР на негласному проникненні до житла й у такий спосіб добився потрібного результату. За певних умов за наявності можливостей такий трюк зможуть повторити й адвокати у конкретних справах в Україні, одержавши у такий спосіб безумовні підстави для підтвердження, що стосовно їх підзахисного здійснюються негласні методи. Чи допустимі такі заходи, чи відповідають вони нормам адвокатської етики? Ці питання мають вирішуватись у кожному конкретному випадку.

Негласні заходи, принаймні у перші роки дії нового КПК, не матимуть поширення. Головним доказовим матеріалом все ж залишаться покази свідків, вивчення документів та експертизи.

Акцент на негласні слідчі дії зроблено невипадково. В умовах технічного прогресу значно розширилися можливості правоохоронних органів щодо контролю за людиною і одержання інформації. Таким чином під час розслідування злочинів вагому роль у доказовій базі обвинувачення матимуть докази, одержані негласно.

Саме під час проведення негласних слідчих дій є найбільша загроза порушення прав людини, фабрикації доказів і навіть впливу на людину за допомогою рішення про проведення такої негласної дії, як контроль за вчиненням злочину (див. ст. 246 ч. 4 КПК).

Дозвіл на проведення негласної слідчої дії надається тільки у випадку, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що вчинено тяжкий або особливо тяжкий злочин і під час слідчої дії можуть бути отримані докази, які мають істотне значення для справи або для встановлення осіб, які вчинили злочин. Строк дії ухвали слідчого судді на проведення негласної слідчої дії не може перевищувати два місяці, але може бути продовжений. Загальний строк, на який дає дозвіл слідчий суддя, не може перевищувати 6 місяців.

У виняткових випадках проведення негласної слідчої дії може бути здійснено і без дозволу судді (ст. 250 КПК). В основному це випадки, за яких є загроза для життя людини або щоб запобігти вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Повідомлення особи про проведення негласних слідчих дій здійснюється протягом 12 місяців після її припинення, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

В аналогічному порядку може здійснюватися втручання у приватне спілкування за допомогою аудіо-, відеоконтролю, огляду і виїмки відеокореспонденції, зняття інформації з електронних систем, створення речей і документів та спеціально утворених підприємств, установ і організацій, негласне отримання зразків для порівняльного дослідження тощо (ст. 232-275 КПК).

У захисту немає запобіжників проти того, щоб не порушувались права людини і немає гарантій, які б забезпечували добросовісність учасників такої слідчої дії. Між тим усі протоколи слідчих дій, відеоматеріали, зразки, речі та документи, отримані під час негласної слідчої дії, визнаються допустимими доказами.

У результаті слідчий, прокурор можуть отримати колосальний масив інформації щодо приватного та сімейного життя не тільки конкретної особи, щодо якої ведеться розслідування, а й тих осіб, які вступають з нею в контакти. Ці особи в порядку ст. 256 КПК можуть бути допитані як свідки з використанням одержаної негласно інформації.

Ст. 290 КПК передбачає повідомлення про завершення слідства та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. При цьому прокурор зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази, документи або копії з них та інші відомості. Надання доступу до матеріалів включає можливість робити копії або відображення матеріалів.

Сторона захисту також має надати прокурору доступ та можливість копіювання або відображення тих матеріалів і відомостей, які захист має намір використати як докази у суді. При цьому сторона захисту може не надати ті матеріали, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості особи. Сторони також зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

Після надання доступу до матеріалів складається обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, а також цивільний позов, розписка про отримання копії обвинувального акта. Ці документи надаються суду. Надання інших документів до початку судового розгляду забороняється. У разі потреби продовження досудового слідства подається клопотання у порядку ст. 295 КПК. Захист має право подати свої заперечення до продовження строку, які обов'язково долучаються до клопотання слідчого.