Якщо обшук проводиться за відсутності обвинуваченого, то дозволяє під час подальших допитів використовувати незнання ним результатів обшуку. Обшук у присутності обвинуваченого дає можливість використати спостереження за поведінкою обвинуваченого для підвищення ефективності такої слідчої дії. Слідчому рекомендують враховувати особисті психологічні характеристики обвинувачених. Особа, яка має злочинний досвід і володіє такими вольовими якостями, як витримка, рішучість, сміливість, здатна стримувати хвилювання у "критичних" етапах обшуку.

Криміналістичні та судово-психологічні спостереження показують, що найскладніше приховувати хвилювання жінкам і неповнолітнім. Тому особа, яка проводить слідчу дію, має враховувати ці обставини. В процесі обшуку постійно спостерігають за обвинуваченими і членами його сім'ї. Для обшукуваних ця слідча дія є сильним подразником, який приводить людину в стан сильної емоційної напруги; приховати таку напругу надто важко.

Реакції організму в таких ситуаціях значною мірою не піддаються вольовим зусиллям і можуть виражатись у почервонінні шкіри, тремтінні рук, порушеннях координації рухів. Спостерігання за такими реакціями може зорієнтувати до місця укриття. Емоційна напруга людини проявляється також у її міміці та різкій жестикуляції, відсутності послідовності та логіки дій і слів, частих ковтальних рухах. У фільмі "Ворошиловський стрілець" точно передано артистом Ульяновим стан людини під час обшуку.

У процесі обшуку намагаються посилити елементи психологічної напруги, щоб легше віднайти " критичні" точки. Такий метод називають " мовна (словесна) розвідка". Суть її в тому, що в процесі обшуку розпитують особу про розташування приміщень, призначення тих чи інших предметів і при цьому спостерігають за психофізіологічними реакціями людини. В такій ситуації додатковий подразник (словесний) посилює процеси емоційного збудження, ускладнює можливості самоконтролю. У криміналістичній літературі є рекомендації щодо повторного і неодноразового обшуку однієї і тієї ж людини. їх ефективність пояснюється тим, що особа, в якої в процесі першого обшуку нічого не виявили, заспокоюється. Феномен звикання може також призвести до ситуації, коли особа втрачає пильність і перестає ховати предмети і цінності.