ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. КИЄВА УХВАЛА

1. м. Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гнатенко В. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання про застосування запобіжного заходу за участю прокурора Дніпровського району м. Києва Задорожного Петра Петровича, підозрюваного Петрука Івана Васильовича, доставленого в судове засідання та його захисника Петренка Василя Васильовича

ВСТАНОВИВ.

Прокурор Дніпровського району м. Києва 23.03.2013 направив до суду клопотання про застосування запобіжного заходу до Петрука І. В. у вигляді тримання під вартою, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 211 КК України, тобто у виданні нормативно-правового акта, що збільшує витрати бюджету всупереч закону, предметом якого були бюджетні кошти в особливо великих розмірах.

У клопотанні зазначається, що начальник відділу освіти Дніпровського району міста Києва Петрук І. В., усвідомлюючи наявність бюджетних призначень на суму 1,7 млн, всупереч вимогам ст. 7 Бюджетного кодексу умисно, всупереч інтересам служби, уклав з ТзОВ "Модулер" договір № 28/07-192 на виготовлення нової проектно-кошторисної документації з коригування робочого проекту реконструкції школи, причому включив роботи з перепланування їдальні, будівництву вхідного тамбуру, виконання теплової ізоляції будівлі, реконструкцію внутрішньої системи опалення, електроосвітлення, водопостачання та каналізації та інші роботи на суму 7,8 млн грн, хоча кошти на виконання робіт на таку суму з бюджету не виділялись.

Петрук І. В., незважаючи на відсутність бюджетних призначень на суму 7,8 млн грн, затвердив наказом № 223 від 24.12,2012 проектно-кошторисну документацію та провів оплату проектних робіт на суму 136 550 грн, тобто видав нормативно-правовий акт, що збільшує видатки бюджету. У зв'язку з самостійним виявленням кримінального правопорушення прокурор району 12.02.2013 вніс відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 13.02.2013 слідчим Палюком П. П. розпочато досудове розслідування. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена за частиною другою ст. 211 КК України.

Повідомлення про підозру в порядку ст. 278 КПК вручено підозрюваному Петруку І. В. 02.03.2013. На підтвердження обґрунтованої підозри прокурором надано такі матеріали:

а) наказ № 223 від 24.12.2012 про затвердження проектно-кошторисної документації, який прокурором визначено як нормативно-правовий акт, що збільшує видатки бюджету;

б) документ про оплату вартості проектно-кошторисної документації на суму 136 550 грн;

в) договір з ТзОВ "Модулер" № 28/07 від 24.12.2012 на виготовлення нової проектно- кошторисної документації.

У клопотанні зазначається, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 211 КК України, а також наявність ризиків, що Петрук І. В. переховуватиметься від органів досудового розслідування і незаконно впливатиме на свідків, користуючись своїм становищем начальника відділу освіти, а також може знищити документи, які мають істотне значення для справи.

На підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК, подано довідку про те, що Петрук І. В. з 03.03.2013 по 22.03.2013 перебував на стаціонарному лікуванню у районній лікарні у зв'язку із захворюванням серця і в даний час проходить обстеження. Також додано пояснення головного бухгалтера Головчака В. І. про те, що під час перебування у лікарні Петрук І. В. підписував накази та відомості на заробітну плату, а також інші документи та давав відповідні вказівки підлеглим особам. З цих матеріалів прокурор зробив висновок, що Петрук І. В. був шпиталізований про людське око, для того, щоб ухилитися від органів досудового розслідування, оскільки стан його здоров'я дозволяє йому продовжувати виконання функцій начальника відділу освіти. У зв'язку з цими обставинами у справі наявні ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України, що дає підстави для застосування запобіжного заходу - тримання під вартою. Прокурор вважає що неможливо запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України і тому просить застосувати запобіжний засіб - тримання під вартою.

Захисник Петренко В. В. заперечив проти застосування запобіжного заходу - тримання під вартою та пояснив:

Прокурор дав неправильну оцінку наказу № 223 від 24.12.2012 про затвердження проектно-кошторисної документації, визнавши його нормативно-правовим актом. Міністерство юстиції визначило нормативно-правовий акт, як офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається. (Мін'юст, Наказ "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно- правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів" від 12.04.2005 № 34/5).

Отже, під поняттям нормативно-правовий акт розуміється офіційний документ із певних питань, який видано (затверджено) відповідним уповноваженим на те органом і якому надано силу правових норм, обов'язкових для виконання невизначеним колом осіб. Наказ про затвердження проектно-кошторисної документації не є правовою нормою і зазначених вище ознак немає. За таких обставин, на думку захисника, наданими матеріалами не доведена вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. Захисник надав документ про виділення бюджетних коштів на будівництво школи в сумі 1 708 245 грн і пояснив, що з них було проплачено виготовлення документації. На його думку, проплата проектно-кошторисної документації відбулася в межах бюджетних розпоряджень і не порушує вимог Бюджетного кодексу. Надано також висновок державної експертизи про вартість об'єкту та його відповідність вимогам будівельних норм.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, доводи прокурора та заперечення на його клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою ст. 194 КПК.

Перевіркою наданих доказів (матеріалів) слідчий суддя встановив таке:

Наказ, на який посилається прокурор, належить до розпорядчих актів локальної дії і не є обов'язковим для органів, які виділяють бюджетні кошти (у цьому випадку місцева рада) та оплачують їх (державне казначейство). Отже, наказ № 223 від 24.12.2012 про затвердження проектно-кошторисної документації не є нормативно-правовим актом у розумінні ст. 211 КК України, тобто цей наказ не має сили правової норми, яка обов'язкова до виконання державними органами. Видання такого наказу не тягне за собою кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 211 КК України.

Вказаний наказ не збільшує витрати бюджету, всупереч вимогам закону, оскільки наявність проектно-кошторисної документації є тільки підставою для звернення до органу, який виділяє бюджетні кошти для проведення ремонту. Крім того, Петрук І. В., затверджуючи проектно-кошторисну документацію, діяв у межах чинного законодавства, оскільки постановою КМ від 11 травня 2011 р. Яг 560 встановлено, що він має право затверджувати проектно-технічну документацію в межах до 30 млн грн.

Бюджетний кодекс (зокрема ст. 7) не визначає питання про те, на яку вартість об'єкта може бути виготовлена документація. Тільки за допомогою проектно-кошторисної документації може бути визначена вартість робіт на об'єкті, і лише маючи таку документацію, відділ освіти може просити від органу, який виділяє бюджетне фінансування, кошти на проведення ремонту. Вартість об'єкта має бути підтверджена державною експертизою, яка не допускає завищення вартості робіт або їх необґрунтованість. Петрук І. В. у встановленому порядку одержав підтвердження державної експертизи. Відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, ухваленого постановою КМ України від 11.05.2011 № 560 Петрук І. В., який є розпорядником кредитів і очолює установу державної форми власності, затверджуючи проект будівництва (реконструкції) на суму 7 896 484 грн, мав на це повне право.

Оплату за проектні роботи в сумі 136 550 грн виконано в межах виділених бюджетних розпоряджень на цю школу (1 708 245 грн). Право на затвердження проектно- кошторисної документації регулюється не Бюджетним кодексом, а постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560, яка визначає, що підприємства, установи й організації державної форми власності мають право затверджувати проекти щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до 30 млн грн.

Таким чином, прокурор не довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення, передбаченого ст. 211 КПК України, що виключає можливість задоволення його клопотання.

Керуючись ст. 177,178,194 КПК, ст. 211 КК України слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Дніпровського району міста Києва про застосування запобіжного заходу тримання під вартою до Петрука Івана Васильовича відмовити. Петрука І. В. звільнити з-під варти у залі суду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду міста Києва протягом 5 днів, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду міста Києва.

23.03.2013

Слідчий суддя

підпис

Коментар. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не має перевищувати:

1.  шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;
2.  дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК).

Клопотання про продовження строку тримання під вартою (ст. 199 КПК) має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, має містити:

1.  виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2.  виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.