Оскільки ми говоримо про право як комунікативну модель, то потрібно звернути увагу на існування так званих «жорстких» і «м’яких» моделей. Виникнення таких моделей пов’язують з ідеями відомого російського математика В.І. Арнольда, який вказував на корисність «м’яких» моделей, «…у яких наявні невизначеність, множинність шляхів розвитку» та небезпеку «жорстких» моделей, «…у яких раз і назавжди передбачено і виключається варіативність» [18]. Ми схильні вважати пра­во радше м’якою комунікативною моделлю, адже у право-сприймача зав­жди є вибір додержувати стандартів, що містяться у моделі чи ні. Хоча визнаємо, що право є водночас жорсткою моделлю, яка абсолютно виключає імовірність будь-якого вибору (за В.І. Арнольдом, прикладом жорсткої моделі є таблиця множення, натомість декларує чітку вимогу і точне й неухильне її виконання. Такий типологічний підхід до правових норм доречний у контексті їх поділу на визначені (імперативні) та відносно визначені (диспозитивні).

Висновок. Як бачимо, на пріоритеті комунікативного аспекту в моделюванні права наголошують психологи, лінгвісти, соціологи, комунікативісти, філософи, які стверджують, що лише під планомірним, систематичним, самодержавним мовленнєвим впливом із хаосу некоор­динованих рухів виникає чітка і розумна правомірна поведінка людини, і вбачають у спілкуванні та взаємодії джерело обопільного удосконалення, шлях до трансформації правових колізій у продуктивні соціонормативні імпульси. Отже, на основі аналітичного осмислення згаданих теорій комунікації у контексті функціонування права, можемо стверджувати, що право є однією з комунікативних моделей соціокультурного простору (зокрема його правового виміру), в якій відтворено впорядкований тип відносин соціальних суб’єктів у межах цього простору.

–––––––––––

Почепцов Г. Теория коммуникации / Г. Почепцов. – М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2001. – 656 с.

Якобсон Р. Язык в отношении к другим системам коммуникации // Избранные работы / Р. Якобсон. – М.: Прогресс, 1985. – 445 с.

Балинська О. Правова комунікація: вербально-біхевіористський підхід: монографія / О. Балинська. – Львів: ПАІС, 2008. – 212 с.

Лотман Ю. Несколько мыслей о типологии культур / Ю. Лотман // Языки культуры и проблемы переводимости. – М.: Наука, 1987. – С. 5–7.

Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию / У. Эко; пер. с итал. В. Резник и А. Погоняйло. – СПб.: Симпозиум, 2006. – 544 с.

Словник іншомовних слів / за ред О.С. Мельничука. – К.: Гол. ред. Укр. рад. Енциклопедыъ, 1977. – 776 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і го­лов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТ «Перун», 2004. – 1440 с.

Максимов С. Правовая реальность: опыт философского осмысления / С. Максимов. – Х.: Право, 2002. – 328 с.

Козловський А. Право як пізнання: вступ до гносеології права / А. Козловський. – Чернівці: Рута, 1999. – 295 с.

Рікер П. Право і справедливість / П. Рікер. – К.: Дух і літера, 2002. – 216 с.

Гьосле В. Практична філософія у сучасному світі / В. Гьосле. – К.: Лібра, 2003. – 248 с.

Див.: Андреева Г. Межличностное восприятие в группе. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 294 с.; Андреева Г. Социальная психология. – М.: Наука, 1996. – 324 с.

Зверинцев А. Коммуникационный менеджмент: рабочая книга ме­неджера РR / А. Зверинцев. – [2-е изд., испр.]. – СПб.: СОЮЗ, 1997. – 288 с.

Хоменко І. Логіка для юристів / І. Хоменко. – К.: Юрінком, 2006. – 224 с.; Хоменко І. Підручник з логіки для юристів: дис. ... д-ра філос. наук: 09.00.06 / І. Хоменко. – К., 1997. – 413с.

Шрейдер Ю. О семантических аспектах информации / Ю. Шрейдер // Берг А.И. Информация и кибернетика. - М.: Советское радио, 1967. - 258 с.

Сидоренко В. Інформаційно-комунікативна модель визначення кон­структорсько-технологічних понять / В. Сидоренко, Р. Чепок // Педагогічний альманах (зб. наук. пр.). - 2008. - Вип. 3. - С. 83-88.

Турбович Л. Информационно-семантическая модель обучения / Л. Трубович. - Л.: ЛГУ, 1970. - 176 с.

Арнольд В. «Жесткие» и «мягкие» математичексие модели [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.pseudology.org/state/katastropha models.htm.