Збирання коренів, га

МКК-6-02

219,95

180

1,0

100,00

55,56

122,19

Ж-МКК-6

21,99

180

1,0

100,00

55,56

12,22

Інші операції

Усього

1391,9

26,1

363,60

Отже вирощування на 100-гектарній площі по усіх сільськогосподарських культурах технічні засоби використовуються від 5 до 50%. Тому при визначенні оптимальних площ обробітку культур необхідно досягти найбільшого приближення до 100%-го використання агрегатів. При цьому одних технічних засобів потрібно мати одну одиницю, інших - дві, три.

Отже, розрахунки по кожному технічному засобу (агрегату) не дають загальної картини використання всього комплексу (системи) машин. Тому опрацьовано новий підхід, що передбачає визначення комплексного коефіцієнта використання системи машин за запропонованою формулою.

,

Де Кквсм - коефіцієнт комплексного використання системи машин при

n-ій площі посів (коеф.,%);

Квтз - коефіцієнт використання технічного агрегату;

Втз - вартість технічного засобу.

У нашому випадку при вирощуванні озимої пшениці на 100 га коефіцієнт комплексного використання системи машин становитиме 9,3%

Такі розрахунки здійснено по усіх сільськогосподарських культурах. По основних з них вони наведені по кожному агротехнічному заходу й кожному технічному засобу (табл.. 1)

Таким чином, на основі технологічних карт визначають коефіцієнти використання окремих технічних засобів і комплексного використання системи машин по вирощуванню всіх сільськогосподарських культур. Після цього залежно від питомої ваги культур у структурі посівів відповідно розраховують зведений по культурах коефіцієнт використання технічного засобу та коефіцієнт комплексного використання системи машин.

Залежно від спеціалізації виробництва в рослинництві (зерно-буряковий, зерново-кормовий, зерново-буряково-кормовий, зерново-соняшниково-кормовий та ін..) та від питомої ваги вирощуваних культур у структурі посівних площ визначають комплекс машин, необхідних для вирощування даних культур при різних варіантах посівних площ (від 100 до 2000-2500 га з інтервалом у 100 га) (табл.. 2).

Таблиця 2

Комплексний коефіцієнт використання системи технічних засобів у різних сівозмінах залежно від розміру посівних площ, %

Посівні

площі, га

Сівозміна

Зернові (100%)

Зернові (80%) цукрові

буряки (20%)

Зернові (60%) + кукурудза (10%) +цукровий буряк (15%) + багаторічні трави (15%)

Комплексний коеф. вико рис. Системи машин, %

На 1 га, грн.

Комплексний коеф. вико рис. Системи машин, %

На 1 га, грн.

Комплексний коеф. вико рис. Системи машин, %

На 1 га, грн.

Вартість технічних засобів

Вартість технічних засобів

Вартість технічних засобів

100

9

22220

8

27824

7

32658

200

19

11110

17

13912

13

16329

300

28

7407

25

9275

20

10886

400

37

5555

34

6956

27

8167

500

46

4444

42

5658

34

6532

600

56

3703

50

4715

40

5443

700

63

3269

57

4157

45

4848

800

70

2953

63

3754

51

4276

900

61

3364

69

3421

56

3926

1000

68

3027

77

3081

64

3421

1100

73

2826

69

3406

68

3226

1200

78

2645

71

3341

62

3538

1300

84

2465

74

3204

65

3365

1400

88

2342

74

3199

69

3159

1500

92

2235

78

3006

75

2923

1600

81

2538

83

2847

75

2922

1700

81

2532

82

2888

79

2792

1800

83

2486

86

2728

81

2690

1900

85

2413

79

2993

81

2715

2000

88

2333

80

2910

71

3076

2100

93

2222

80

2964

78

2820

2200

97

2126

83

2829

86

2519

2300

87

2359

87

2719

88

2498

2400

91

2260

88

2678

91

2411

2500

95

2170

91

2587

94

2320

Отже, раціональними можуть бути сільськогосподарські підприємства, площа землі в обробітку в яких становить 1,6-2,5 тис. га. Таких в Україні багато, адже 53% ріллі сільськогосподарських підприємств займають саме такого розміру господарства.

Господарства менших розмірів можуть створювати міжгосподарські машинно-технологічні кооперативи на безприбутковій основі і таким чином збільшувати площу обробітку для більш повного використання системи машин. Не менш важливе значення у підвищенні ефективності сільського господарства має формування оптимального розміру тваринницьких ферм і комплексів. На підвищення ефективності виробництва впливає рівень концентрації поголів'я, з підвищенням якого створюються умови для зменшення затрат праці й коштів на одиницю продукції як прямих, так і накладних (загальногосподарських, загальновиробничих) витрат.

Концентрація виробництва сільськогосподарської продукції передбачає зосередження засобів, збільшення обсягів виробництва й робочої сили в одному конкретному підприємстві, що зумовлює збільшення його розмірів та обсягів виробництва окремих видів продукції. Її визначають кількістю поголів'я й обсягом виробленої продукції на фермі чи комплексі.

Раціональні розміри тваринницьких ферм можуть бути обґрунтовані на основі: аналізу й оцінки фактично досягнутих на виробництві даних щодо ефективності виробництва конкретного виду продукції залежно від розміру діючих ферм на основі їх групування за кількістю поголів'я за ряд років і визначення тих, де собівартість продукції найнижча;

Розрахункового методу шляхом порівняння ряду варіантів за розмірами ферм щодо затрат праці, амортизаційних відрахувань, транспортних витрат, загальновиробничих витрат в розрахунку на одну голову і одиницю продукції та вибором на цій основі найбільш доцільного варіанта.

Обов'язковою умовою розробки й порівняння варіантів має бути їхня зіставність за рівнем оплати праці, вартості кормів, продуктивності тварин. Під час розробки варіантів необхідно враховувати, що при будівництві більших за кількістю поголів'я комплексів зменшується питома площа необхідної для забудови землі та витрати на її викуп у землевласника, а також питомі капітальні вкладення на одну голову, одиницю продукції, що в підсумку змінює величину витрат.

Проведене групування сільськогосподарських підприємств з виробництва молока, яловичини і свинини дає можливість визначити мінімальну та раціональну кількість поголів'я. (табл.. 3)

Таблиця 3

Середньорічне поголів'я тварин, за якого виробництво є прибутковим, або найменш збитковим

Тварини

Степ

Лісостеп

Полісся

Мінімальні розміри

Корови, гол

250-300

150-200

100-150

ВРХ (відгодівля), тис. гол

1,0-2,0

0,5-1,5

0,4-1,0

Свині, тис. гол.

3-5

3-5

2-5

Раціональні розміри

Корови, гол

500-1200

500-1000

400-800

ВРХ (відгодівля), тис. гол

2-5

1,5-2

1,0-1,5

Свині, тис. гол.

6-20

6-15

5-10

Визначення раціональних розмірів тваринницьких ферм і комплексів за фактичними результатами господарської діяльності мають певні недоліки, оскільки при цьому не враховується рівень господарювання: дотримання технологічних вимог, рівень годівлі, людський фактор і фактор керівника. Тому дослідження фактичних результатів слід доповнити розрахунками нормативних виробничих витрат. При цьому за результатами всі підприємства розрахунково ставляться в однакові умови за рівнем годівлі, за рівнем керівництва, продуктивності тварин, витрат кормів, оплати праці.

Комплексна механізація виробничих процесів на тваринницьких фермах і комплексах є вирішальним чинником підвищення продуктивності праці тваринників і зниження собівартості продукції. Однак її можна застосовувати тільки на фермах і комплексах з раціональною кількістю поголів'я тварин. При збільшенні розмірів ферм за поголів'ям тварин собівартість виробництва продукції знижується, а продуктивність праці підвищується. При цьому необхідно забезпечувати повне завантаження приміщень, використання технічних засобів, адже ці два чинники за умов різкого їх здоржчання впливають на собівартість продукції.

Проте розміри ферм і комплексів не можна збільшувати безмежно. Слід враховувати, що транспортні витрати з розрахунку на одну голову тварин та одиницю продукції при надто великих розмірах ферм і комплексів значно зростають, а санітарно-зоотехнічні умови погіршуються.

За вказаними методичними підходами опрацьовано технологічні карти виробництва молока, яловичини і свинини підприємств з різним поголів'ям. На їх базі обчислена собівартість продукції, затрати праці, рівень і норму прибутку, що дало змогу визначити найефективніші розміри (табл..4).

Таблиця 4

Розрахунок ефективності виробництва продукції тваринництва залежно від рівня концентрації поголів'я

Поголів'я

Собівартість

1 ц. продукції, грн..

Реалізаційна ціна 1 ц., грн..

Прибуток від реалізації 1.ц грн..

Рівень рентабельності, грн..

Затрати праці на 1ц. люд.-год.

Виробництво молока (поголів'я корів)

100

143,1

179

35,9

25,1

8,2

300

131,4

179

47,6

36,2

4,5

400

126,0

179

53,0

42,1

4,2

500

120,4

179

58,1

48,0

3,3

800

112,5

179

66,5

59,1

2,4

1000

110,7

179

68,3

61,7

2,2

Виробництво яловичини (кількість відгодованого поголів'я за рік)

500

940,3

1000

59,7

6,4

26,6

1000

897,8

1000

102,2

11,4

21,5

1500

883,9

1000

116,2

13,1

18,7

2000

859,9

1000

140,1

16,3

17,0

2500

848,3

1000

151,7

17,9

15,7

3000

839,5

1000

160,5

19,1

14,8

Виробництво свинини (кількість відгодованого поголів'я за рік)

1000

1014,1

1000