6. Ефективність виробництва у фермерських господарствах вимірюється загальною сумою виручки від реалізації. Найбільша питома вага в структурі виручки від реалізації продукції припадає на доходи від продажу зернових і зернобобових культур - 39,6%, соняшнику - 26,1%, картоплі і овочів - 24,7%. Питома вага доходу від продажу тваринницької продукції є незначною . Рівень ефективності роботи фермера визначається як результат співставлення доходу з витратами чи використаними ресурсами. У структурі виробничих витрат фермера найбільшу питому вагу займають матеріальні витрати - 62,9%. Дохідність фермерського господарства визначається рівнем рентабельності, що показує величину прибутку на 1 грн. виробничих витрат. 7. При обґрунтуванні раціонального напряму спеціалізації враховано: природно - кліматичні умови, високу продуктивність галузі, відповідний набір власної техніки (по вирощуванню зернових для господарств розміром 50-400 га - 18 - 25 одиниць, овочів на крапельному зрошенні для господарств розміром 10-50 га - 11 - 15 одиниць техніки), основних фондів (нормативна потреба в залежності від розміру ферми та напрямку спеціалізації, Уникнення зайвих витрат при об'єднанні в кооперативи.

8. Подальший розвиток фермерства потребує вирішення його проблем через державну підтримку, вдосконалення фінансово-кредитного механізму та податкової політики, регулювання аграрного ринку. Система державної підтримки повинна включати: гарантовані державою закупівельні ціни на основні види сільськогосподарської продукції, дотації, спрямовані на пріоритетний розвиток галузевої структури фермерських господарств.

9. Активізацію розвитку та підвищення ефективності фермерських господарств здійснювати через формування кооперативних об'єднань фермерів. Важливим є створення кооперативів по зберіганню продукції, її переробці, маркетингових кооперативів.

10. Однією з головних умов підвищення ефективності розвитку фермерських господарств є формування ефективної галузевої структури і встановлення оптимального розміру виробництва.

Використана література

1) Бабич М. М. Нормативно-правове забезпечення функціонування фермерських господарств //Економіка АПК - 2007 №12 С. 68-74

2) Волоська В.В. Ефективність виробничої діяльності фермерських господарств //Агроінком -2007-№11-12 С.37-42

3) Каправий В. Практичний маркетинг фермеру //Баланс-Агро-2008 №11 С. 3

4) Похилено І. Поняття фермерського господарства, як організаційно-правової форми суб'єктів малого підприємництва //Підприємництво, господарство і право -2007 - №11 С.56-58.

5) Закон України “Про селянське (фермерське) господарство” //Відомості Верховної Ради - 1993р. № 32//.

6)Постанова КМУ “Про розвиток селянських (фермерських) господарств”. //Аграрне законодавство України. Випуск - 1 К.Юрінком 1996р. с.176//.

7) Аграрне право України. //К.Юрінком. 1996р. с.286-299.//.

8). Скрипник С.В. Місце фермерських господарств у сільськогосподарському виробництві // Матеріали ЙЙЙ міжнар. наук.-практ. конф. “Динаміка наукових досліджень '2004”. Т. 50. Економіка АПК- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 62 - 86.

9) Джерело: Статистичний збірник “Сільське господарство України” за 2001 рік. - К. : Держкомстат України, 2002. - С. 235.

10) Колокольчикова І.В. Методологія оцінки ефективності селянських (фермерських) господарств // Регіональні перспективи. - 2002. - № 6 (25). - С. 89-91.