1.  Умисне легке тілесне ушкодження -

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

1.  Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, -

карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двох­сот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

(Стаття 125 у редакції Закону України № 270-УІ від 15 квітня 2008 р.)

1.  З об’єктивної сторони злочин характеризується: діянням (дією або бездіяль­ністю), спрямованим на заподіяння легкого тілесного ушкодження; наслідком у ви­гляді спричинення легкого тілесного ушкодження; причинним зв’язком між зазначеним діянням та наслідком.
2.  У частині 1 ст. 125 КК встановлюється відповідальність за легке тілесне ушко­дження, яке виразилося в порушенні анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, але не спричинило короткочасного розладу здоров’ я чи незначної стійкої втрати працездатності. До них Правила відносять такі ушкодження, що мали незна­чні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів. Це, наприклад, садно, синець тощо.
3.  Суб’єктивна сторона злочину, що розглядається, характеризується тільки умисною виною. Відповідальність за ст. 125 КК настає і у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров’ю і фактично було заподіяно легке тілесне ушкодження. Заподіяння легкого тілесного ушкодження вна­слідок необережної вини не є караним за ст. 125 КК.
4.  Заподіяння легкого тілесного ушкодження у стані сильного душевного хвилю­вання, у разі перевищення меж необхідної оборони або заходів, необхідних для за­тримання злочинця, не тягне за собою кримінальної відповідальності.
5.  Суб’єктом цього злочину є осудна особа, якій виповнилося 16 років.
6.  Відповідно до ч. 2 ст. 125 КК обставинами, що обтяжують кримінальну від­повідальність, є заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило коротко­часний розлад здоров’я або незначну стійку втрату працездатності. Згідно з п. 2.3

Правил короткочасним належить вважати розлад здоров ’я тривалістю понад шість днів, але не більше ніж 21 день (три тижні). Під незначною стійкою втратою пра­цездатності слід розуміти втрату загальної працездатності до 10 відсотків.