Заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснюване осо­бою, яка не має належної медичної освіти, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, -

карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

1.  Відповідно до ст. 74 Основ законодавства України про охорону здоров’я (ВВРУ. - 1993. - № 4. - Ст. 19) медичною та фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту й відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Особам, які не відповідають цим вимогам, заборонено займатися зазначеною діяльністю.
2.  Об’єктивна сторона злочину виражається в занятті лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.
3.  Заняття певними видами лікувальної діяльності - це систематичне надання медичних послуг, яке поєднане з отриманням, як правило, винагороди за цю діяльність. Окремі випадки надання медичних послуг не можуть кваліфікуватися за цією статтею. У разі спричинення тілесних ушкоджень або смерті потерпілому при наданні медич­ної допомоги може ставитись питання про відповідальність за середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження або спричинення смерті через необережність.
4.  Медичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціаль­ну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, встановленим МОЗ. Згід­но зі ст. 74 Основ законодавства України про охорону здоров’я, як виняток, за спеці­альним дозволом вказаного Міністерства або уповноваженого ним органу охорони здоров’я особам без спеціальної освіти дозволяється діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини.
5.  Держава підтримує і заохочує індивідуальну підприємницьку діяльність у галузі охорони здоров’ я. Заняття лікувальною діяльністю може здійснюватись лише при отри­манні дозволу (ліцензії), яку видають відповідні заклади охорони здоров’я, наділені таким правом. Заняття лікувальною діяльністю без відповідної ліцензії є незаконним.

1.  Крім діяння об’єктивна сторона цього злочину включає тяжкі наслідки для хворого. Такими наслідками можуть бути настання смерті, тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження.
2.  Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є причинний зв’язок між незакон­ною лікувальною діяльністю і тяжкими наслідками. Для цього призначається судово- медична експертиза.
3.  Суб’єктивна сторона злочину виражається у психічному ставленні винного до діяння і до його наслідків. Незаконна лікувальна діяльність вчинюється з прямим умис­лом. Особа усвідомлює, що вона протиправно, без ліцензії, займається лікувальною діяльністю і бажає вчинювати такі дії. Що стосується тяжких наслідків, то вина до них може бути лише необережною (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість).
4.  Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 16 років і зовсім не має медичної осві­ти, або має медичну освіту, яка не відповідає спеціальності та кваліфікації.
5.  Якщо особа, яка займається незаконною лікувальною діяльністю, застосовує такі форми і методи лікування, які завідомо для неї не допомагають хворому і отримує за це платню, то вона повинна нести відповідальність за сукупністю злочинів (статті 138 і 190 КК - шахрайство).