З метою підвищення ефективності, надійності, достовірності, обгрунтова­ності та точності результатів нормативного юридичного прогнозування необхідно певним чином впорядкувати, класифікувати цілі суспільства в державно-правовій сфері діяльності, створити певну їх систему, оскільки всі вони різні за значенням. Соціальні цілі в літературі з прогностики прийнято інтегрувати в єдину систему ієрархічного характеру з умовною назвою «дерево цілей» («дерево соціальних цілей»)4, а також диференціювати їх за вагомістю: одна чи кілька цілей є кінцеви­ми, потім ідуть численні похідні першого, другого, третього і т. ін. порядків. При цьому ієрархічна система цілей будується таким чином, що кожна мета наступно­го порядку випливає з мети попереднього порядку (відповідно вся система цілей випливає з кінцевої мети). Під час прогностичного дослідження того чи іншого об'єкта правової дійсності слід системно (комплексно) аналізувати цілі щодо цьо­го об'єкта в контексті інших соціальних цілей, встановлюючи при цьому зв'язки між ними та їх співвідношення.

Так, у процесі прогнозування стану правової культури населення нашої країни результатом цілепокладання може бути наступна система цілей. Кінцевою в такому випадку буде мета підвищення рівня правової культури населення, а та­кож подолання правового нігілізму. Ця кінцева профільна (що стосується досліджуваного об'єкта) мета конкретизується цілями нижчого порядку, якими є підвищення рівня розвитку правосвідомості суспільства (що, в свою чергу, вклю­чає цілі нижчого порядку: формування більш-менш досконалих раціональних компонентів правосвідомості, і зокрема розвиток юридичної науки, адекватний потребам практики, визначення теоретико-методологічних засад і принципів юридичної науки, формування цілісної теорії і методології дослідження правових явищ, розробка однозначної, точної, простої юридичної термінології, налагод­ження та зміцнення наукових зв'язків юриспруденції з іншими галузями знань та діяльності тощо, а також цілі формування емоційних та вольових структурних елементів правосвідомості суспільства), удосконалення та гармонізація правової діяльності (яка дезагрегується на цілі нижчих структурних рівнів: удосконалення теоретичної, освітньої і практичної правової діяльності, і зокрема правотворчої та правореалізаційної діяльності), підвищення рівня розвитку системи правових актів (правової бази) суспільства. Вказані цілі конкретизуються за допомогою цілей нижчих порядків і становлять систему, так би мовити, профільних цілей (які стосуються об'єкта прогнозування). Крім того, втілення в життя цих цілей тісно пов'язане з так званими фоновими цілями (які стосуються інших об'єктів дійсності, що активно впливають на об'єкт прогнозування), що допоможе у вирішенні перспективних проблем щодо прогнозованого об'єкта (оскільки всі цілі відповідають перспективним проблемам).

На основі визначеної системи цілей формується низка конкретних заходів, які з найбільшою імовірністю приведуть до досягнення цих цілей. Такими заходами у згаданому прикладі можуть бути належна організація правової освіти населен­ня та окремих його категорій (проведення заходів щодо правової освіти в навчаль­них закладах, на підприємствах, установах, організаціях, в системі державних ор­ганів різними способами та методами, введення обов'язкових курсів з правознав­ства тощо), проведення ефективної правової пропаганди та агітації (створення та функціонування системи поширення знань про державу і право через засоби ма­сової інформації, ознайомлення та аналіз чинного законодавства через ЗМІ про­ведення ефективної правової агітації населення різними способами, максимізація ефекту вказаних засобів) підвищення правової активності населення та стимулю­вання правового самовиховання кожної людини тощо.

Крім того, для досягнення вказаних цілей необхідно реалізувати цілу низку заходів у політичній, економічній, соціальній, загальнокультурній, демо­графічній, науково-технічній та інших сферах суспільного буття.

Таким чином, для підвищення ефективності юридичного прогнозування в процесі цілепокладання доцільно сформувати ієрархічну багаторівневу систему профільних та фонових цілей щодо конкретного об'єкта прогнозування. При цьо­му слід виділити одну (чи кілька) кінцеву профільну мету, на основі якої ієрархічно будуються наступні рівні (порядки) більш конкретних цілей. Графічно така система цілей зображається у вигляді трикутника5 чи піраміди, вершиною яких є кінцева мета, а в основі - максимально конкретні цілі, що досягаються в короткі строки і з невеликими витратами ресурсів. Причому найбільшого ефекту можна досягти при системному аналізі проблем та цілей в правовій сфері шляхом поєднання «дерева проблем» та «дерева цілей» в єдину модель. Останню іноді на­зивають «проблемно-цільовим ромбом»6 або «проблемно-цільовим кристалом», використання якого дасть змогу більш системно, науково, ефективно та прискоре­но провести процес юридичного прогнозування.

Загалом логіку прогностичного дослідження з використанням так званого «проблемно-цільового ромбу» («проблемно-цільового кристалу») схематично можна проілюструвати на прикладі прогнозування стану законодавства в нашій державі (щоправда, в досить спрощеному варіанті).

В такому випадку в процесі перспективного прогнозування дослідник одер­жує ієрархічну систему перспективних проблем («дерево проблем»). При цьому ключовою (корінною) є проблема недосконалості чинного законодавства, яка дез-агрегується на проблеми першого порядку (рівня): проблема значного відставан­ня законодавства від реалій суспільного життя, «поглиблення основної супереч­ності між двома сторонами (сферами) правової системи - правотворенням і пра-вореалізацією»7, деформації правозастосовної діяльності (корупція, послаблення відповідальності та вимогливості, зниження рівня професіоналізму посадових осіб)8, падіння престижу права та правовий нігілізм, проблема техніко-юридичної недосконалості нормативно-правових актів тощо. Крім того, при цьому не слід за­бувати і про комплекс проблем, що постають в процесі зближення законодавства України з європейським правом9.

Тоді проблемами нижчого (більш конкретного) порядку (рівня) будуть, напри­клад, недосконалість формування структури нормативно-правових актів, форми нормативно-правових актів та мовного викладу їх змісту, прогалини та супереч­ностей в законодавстві, відсутність чіткої правової регламентації питань, пов'яза­них з функціонуванням джерел права, і насамперед, нормативно-правових актів, проблеми неврегульованості окремих питань суспільного життя, надмірне дуб­лювання правових норм10, безсистемний характер законотворчого процесу11 і взагалі відсутність раціонального порядку підготовки нормативно-правових актів12, дія застарілих актів, існування істотних суперечностей між чинними ак­тами, неефективність багатьох законів, нестабільність законодавства13 і т. ін.

На нижчих рівнях цієї системи вказані та інші проблеми розгалужуються в конкретизації, доходячи до найбільш конкретних проблем, що стосуються хоча б якогось одного нормативно-правового акту. Причому всі ці проблеми, як вже бу­ло сказано, аналізуються перспективно, тобто виявляють назріваючі проблеми або розглядають вже існуючі проблеми на предмет їх подальшого розвитку.

Крім того, для кожної проблеми бажано визначити весь спектр можливих варіантів її розвитку (нижня екстрема - пряма екстраполяція - найбільш імовірний варіант розвитку - верхня екстрема). Таким чином дослідник -прогно­зист одержує одну частину «проблемно-цільового ромбу» («проблемно-цільового кристалу») - «дерево проблем» («піраміду проблем»). При цьому можна цілком погодитися з тим, що прогнозування розвитку законодавства повинно не тільки виявити «спектр можливостей» та імовірність їх реалізації, а й саме ту мож­ливість, реалізація якої виявиться найбільш дійовою з точки зору соціальної ефективності майбутнього правового регулювання суспільних відносин14.

Далі на основі виявленого при перспективному юридичному прогнозуванні комплексу проблем формується певний конкретний ідеал як найкращий варіант розвитку досліджуваного об'єкта, який, по суті, є кінцевою метою і вершиною в ієрархії цілей. Так, у нашому прикладі такою метою-ідеалом буде побудова досконалого законодавства, яке б враховувало всі природні права людини, ввібрало б найкращі зразки моралі та права, сприяло б удосконаленню і найбільшому само­вираженню людини як найбільшої цінності суспільства. Потім конкретний ідеал (іноді його називають абсолютним оптимумом) уточнюється з огляду на дію зовнішніх щодо об'єкта прогнозування факторів (прогнозного фону). Тобто виби­рається не просто найкращий варіант, а найкращий варіант з реально можливих (іноді його називають відносним оптимумом). В нашому прикладі це побудова відносно досконалого (на даний період розвитку суспільства) законодавства. При­чому, враховуючи різні можливі варіанти поєднання та співвідношення щодо про­гнозованого об'єкта факторів (прогнозного фону), в процесі прогностичного дослідження доцільно визначити цілий спектр відносних оптимумів. Отже, на ос­нові кінцевої (головної) мети - ідеалу будуються цілі-оптимуми (так звані відносні оптимуми), досягнення яких необхідне і можливе за існуючих умов для руху до ідеального стану. Наступним кроком дослідження є формування більш конкретних цілей (цілей нижчих порядків), які конкретизують цілі-оптимуми. У згаданому прикладі такими цілями нижчих порядків (рівнів) будуть прийняття нових нормативно-правових актів, які б врегулювали ті види суспільних відно­син, щодо регламентації яких існують прогалини, проведення науково обгрунто­ваної систематизації нормативно-правових актів, усунення суперечностей у зако­нодавстві, вдосконалення термінології та мовного викладу нормативно-правово­го матеріалу, усунення дублювання окремих положень у кількох нормативно-пра­вових актах, належна структурна організація нормативно-правового матеріалу то­що. Причому згадані та інші цілі нижчих рівнів є різнопорядковими, тобто підпо­рядковуються одні одним (їх іноді називають цілями-нормами).

На основі такої ієрархічної системи цілей визначаються завдання, шляхи, спо­соби, засоби, строки оптимального вирішення перспективних проблем і розроб­ляються рекомендації для прийняття конкретних рішень, чим здійснюється пе­рехід до конструктивних способів передбачування, зокрема управління.

Високий ефект моделей на зразок проблемно-цільового ромбу доведено їх ви­користанням у більшості суспільних наук. Тому цілком правомірним є й припу­щення можливості досягнення аналогічного ефекту в юридичному прогнозу­ванні. Щоправда, при цьому необхідно створити дійсно наукову теорію та мето­дологію юридичного прогнозування, яка б відповідала вимогам суспільного жит­тя, і впровадити її обгрунтовані рекомендації в практику прогностичного дослідження.

1. Гендин A.M. Единство поискового и нормативного подходов в социальном прогнозировании. //Проблемы социального прогнозирования: Сб. научн. трудов. -Красноярск, 1978. - Вып. 4. - С. 48.

2. Бестужев-Лада И.В. Нормативное социаль­ное прогнозирование: возможные пути реализации целей общества. Опыт система­тизации. - М.: Наука, 1987. - С. 34.

3. Козюбра Н.И. Юридическая наука и перспек­тивное прогнозирование.// Методологические проблемы юридической науки. - К.: Наукова думка, 1990. - С. 35; Бестужев-Лада И.В. Некоторые вопросы категори­ального анализа в нормативном социальном прогнозировании. // Проблемы соци­ального прогнозирования. - Красноярск, 1986. - Вып. 11: Методологические во­просы общественно-исторического предвидения. - С. 28.

4. Бестужев-Лада И.В. Поисковое социальное прогнозирование. - С. 61; Бестужев-Лада И.В. Норматив­ное социальное прогнозирование: возможные пути реализации целей общества. - С. 53.

5. Бестужев-Лада И.В. Поисковое социальное прогнозирование. - С. 61.

6. Бестужев-Лада И.В. Нормативное социальное прогнозирование. - С. 59-66.