Утім, говорячи про певну «реструктуризацію» систем функцій сучасної дер­жави, не слід вдаватися до абсолютизації ролі соціальної функції. Йдеться про те, що підвищення її ваги жодною мірою не відбувається за рахунок інших функцій держави. Адже як було зазначено, функції держави являють собою цілісну систе­му, і ті зміни, які в ній відбуваються, стосуються насамперед специфіки співвідно­шення між конкретними функціями. Тому підвищення ролі соціальної функції ре­алізується не через відсунення, так би мовити, на «другорядні ролі» економічної чи і політичної функції, а через зміни взаємовідносин між ними. Адже соціальна функція держави може ефективно реалізовуватися лише тоді, коли в державі, по-перше, створено надійну економічну основу для втілення її соціальних зо­бов'язань, а по-друге, коли держава реалізує чітку, прозору, зрозумілу для грома­дян та ефективну соціальну політику. Те ж саме стосується і співвідношення соціальної функції держави з її правовою діяльністю. Ми маємо на увазі те, що ефективність соціального регулювання, захисту і забезпечення завжди корелює з рівнем розвитку соціального законодавства, з чіткістю нормативного забезпечен­ня тих чи інших соціальних програм розвитку суспільства. В цьому плані пробле­ми реалізації соціальної функції Української держави, як відзначають вітчизняні юристи, часто пов'язані саме з браком та недоліками законодавчої бази, неврегу-льованістю соціальних відносин, прогалинами у законодавстві та неузгодженістю різних нормативно-правових актів.

Отже, по-перше, функції держави є зв'язані між собою напрямами цілеспря­мованої правомочної діяльності держави регулятивно-управлінського характеру, що зумовлені рівнем та специфікою розвитку суспільних відносин, а отже, систе­ма функцій держави є сукупністю усталених та стійких зв'язків між окремими функціями держави, які видозмінюються і розвиваються залежно від стану само­го суспільства, а також трансформацій держави і державної влади. По-друге, роз­виток суспільних відносин спричинив процеси реструктуризації системи функцій держави в частині підвищення ролі соціальної функції, яка може бути визначена як один з основних елементів у загальній системі функцій сучасної держави, що викликана об'єктивною суспільною потребою в державному регулюванні соціальних відносин, пов'язаних із забезпеченням соціального захисту і безпеки громадян держави, гарантуванням розвитку системи охорони здоров'я, освіти, пенсійного забезпечення, пом'якшенням соціальної напруги, підвищенням рівня соціальної злагоди в суспільстві, забезпеченням і захистом соціальних прав лю­дини і громадянина. По-третє, нормативно-правовою основою реалізації соціаль­ної функції Української держави виступає система соціального законодавства, яка врегульовує суспільні відносини з питань: організації соціального захисту та йо­го управління, забезпечення повної реалізації соціальних прав громадян, викори­стання ефективних видів та форм соціального захисту, особливостей застосуван­ня соціального захисту окремих категорій населення, державного нагляду і кон­тролю за дотриманням соціального законодавства, забезпечення судового захисту соціальних прав громадян.

1. ЕллинекГ. Общее учение о государстве - СПб., 2004. - С. 577-578.

2. Дюгі Л. Конституційне право: Загальна теорія держави. - Одеса, 2005. - С. 196.

3. Загаль­на теорія держави і права: Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів / За ред. В. М. Цвіка, О. В. Петришина. - X., 2009. - С. 89.

4. Панке-вич О. 3. Соціальна держава: до загальнотеоретичної характеристики // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2004. - № 2-3 (28-29). - С. 33.

5. Оборотов Ю. Н. Современное государство: основы теории. - Одесса, 1998. - С. 43-44.

6. Шапо-вал В. М. Конституційна категорія соціальної держави // Право України. - 2004. -№ 5. - С. 14.

7. Пушкіна О. В. Система прав і свобод людини та громадянина в Україні: теоретичні і практичні аспекти забезпечення. - К., 2006. - С. 190-199.

8. Комаров С. А. Общая теория государства и права: Учебник. - СПб., 2005. - С. 99.

9. Морозова Л. А. Теория государства и права: Учебник. - М., 2005. - С. 101.

10. Морозова Л. А. Функции Российского государства на современном этапе // Го­сударство и право. - 1993. - № 6. - С. 100.

11. Цветков В. В., Селіванов В. М., Скрипнюк О. В. Державне управління і політика: Монографія. - К., 2006. - С. 212.

12. Шестаев Н. Т. Функции и структура государства. - М., 1992. - С. 4-7.

13. Політико-правові інститути сучасності: структура, функції, ефективність: Мо­нографія / За ред. М. І. Панова, Л. М. Герасіної. - К., 2005. - С. 73.

14. Філософія прав людини / За ред. Ш. Ґосепата, Ґ Ломанна. - К., 2008. - С. 130-131.

15. Скрип­нюк О. В. Соціальна, правова держава в Україні: проблеми теорії і практики: Мо­нографія. - К., 2000. - С. 208.

16. Скрипнюк О., Тихий В. Соціальна держава і про­блеми забезпечення соціальної безпеки // Вісник Конституційного Суду України. - 2002. -№ 2.- С 45.