Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 257. Бандитизм

Сторінки матеріалу:

Організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, ор­ганізації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років з кон­фіскацією майна.

засобами, зброєю, наркотиками, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна та інші аналогічні дії. Сама організація й існування озброєної банди вже є серйозною загрозою для суспільства, його цінностей - життя і здоров’я людей, власності, нормального функціонування державних, громадських і приватних підприємств, установ та організацій.

  1.  Бандитизм становить окремий різновид спільної злочинної діяльності, специфіч­ними проявами якої в цьому разі є організація озброєної банди та участь у ній або у вчинюваному нею нападі. Для притягнення особи до відповідальності за ст. 257 КК достатньо вчинення нею хоча б одного з цих діянь (за умови, що організацію банди до­ведено). Суд має з’ясовувати, в якій саме формі особа вчинила бандитизм, та зазначати це у вироку з наведенням відповідних мотивів (п. 16 ППВСУ «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об ’єднаннями»).
  2.  Бандою необхідно визнавати озброєну організовану групу або злочинну орга­нізацію, яка попередньо створена з метою вчинення кількох нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб або одного такого нападу, який потребує ретельної довготривалої підготовки.

Банду слід вважати створеною з моменту досягнення її учасниками згоди щодо вчинення першого нападу за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності такого ж характеру та за умови, що об’єднання набуло всіх обов’язкових ознак банди. При цьому не має значення, передувала створенню банди стадія існу­вання об’ єднання як організованої групи або злочинної організації чи банда одразу була створена як така. Якщо перший, а також наступні злочини були вчинені до на­буття об’єднанням усіх обов’язкових ознак банди, ці злочини за наявності до того підстав необхідно визнавати такими, що вчинені організованою групою чи злочинною організацією (п. 17 зазначеної ППВСУ).

  1.  Обов’язковими ознаками банди є: 1) кількісна ознака - наявність у ній кількох (трьох і більше) суб’єктів злочину; 2) стійкість; 3) озброєність; 4) загальна мета учас­ників угруповання - вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб; 5) спосіб вчинення злочину - напад на підприємства, установи, органі­зації чи на окремих осіб.
  2.  Про поняття стійкості як ознаки банди див. коментар до ст. 255 КК щодо стій­кості організованої групи та злочинної організації.
  3.  Озброєність банди означає озброєність її учасників або хоча б одного з них (в останньому випадку інші учасники мають знати про це й усвідомлювати можливість застосування зброї під час нападів) (п. 18 зазначеної ППВСУ). При цьому учасники банди могли озброїтись як до створення банди, так і в процесі її організації (п. 19 за­значеної ППВСУ).
  4.  Під зброєю розуміють пристрої, прилади та інші предмети, конструктивно при­значені і технічно придатні для ураження живої або іншої цілі, тобто зброя у вузькому, власному значенні слова. Зброя може бути вогнепальною, у тому числі гладкостволь­ною мисливською, холодною, вибуховою тощо. Наприклад, зброя, уражаюча сила якої ґрунтується на використанні електричної енергії, радіоактивних випромінювань, біо­логічних та хімічних чинниках тощо.
  5.  При визначенні понять вогнепальної та холодної зброї слід керуватись роз’яс­неннями, що містяться в пп. 4 та 8 ППВСУ «Про судову практику в справах про ви­крадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26 квітня 2002 р. № 3 (абз. 2 п. 4 зазначеної ППВСУ).
  6.  Сокири, ломики, леза, столові, кухонні і складані ножі, стартові і газові пісто­лети, пневматична зброя, ракетниці і тому подібні предмети не є зброєю у власному значенні слова. Наявність таких предметів у групі не може розглядатися як озброєння банди. Не належать до зброї і такі предмети, як, наприклад, цеглини, кийки, пляшки тощо. Не є зброєю також макети зброї та інші предмети, що є імітацією зброї.

Зброя може бути як заводського, так і саморобного виготовлення, як бойовою (військовою, службовою - штатною), так і мисливською або спортивною, нарізною і гладкоствольною.

Зброя повинна бути придатною для використання за цільовим призначенням або придатною до ремонту з відновленням її уражаючих якостей. В останньому випадку необхідно, щоб у винних був умисел і можливість зробити необхідний ремонт осо­бисто чи за допомогою інших осіб. Якщо ознаки придатності зброя не має, то її на­явність не вважається озброєністю, бо не становить загрози громадській безпеці.

У випадках, коли для вирішення питання про належність відповідних предметів до зброї, а також питання про їх придатність до використання за цільовим призна­ченням потрібні спеціальні знання, у справі необхідно призначати експертизу, яку слід проводити у відповідних експертних установах.

Для вирішення лише другого питання достатньо участі спеціаліста (п. 20 зазна­ченої ППВСУ «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчи­нені стійкими злочинними об ’єднаннями»).

  1.  Для складу бандитизму не вимагається, щоб зброю було застосовано, пущено в хід при нападі. Достатньо того, що зброя була в розпорядженні банди і могла бути застосована. Так, наприклад, зброя могла призначатися і для вчинення збройного опо­ру, у тому числі представникам влади, однак нападу ніхто не перешкоджав і застосу­вання зброї не знадобилося.
  2.  Для відповідальності за бандитизм немає значення, законним чи незаконним було володіння зброєю.

Дії, які полягають у незаконному заволодінні вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями, їх придбанні, виготов­ленні, ремонті, або в незаконному заволодінні радіоактивними матеріалами чи їх придбанні, або у виготовленні, ремонті холодної зброї, вчинені з метою організації банди, а також аналогічні дії учасників уже існуючої банди чи збут останніми зазна­чених предметів належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 257 і ст. 262 або ч. 1 чи ч. 2 ст. 263 КК.

Дії ж учасників банди, пов’ язані з незаконним носінням, зберіганням, ремонтом та передачею (один одному) предметів, якими вона озброєна, є складовими елемен­тами бандитизму і додаткової кваліфікації за ст. 263 КК не потребують (п. 21 зазна­ченої ППВСУ).

  1.  Сама по собі наявність зброї у групи і використання її при нападі, за відсут­ності інших ознак банди, не утворює бандитизм.

 

 

  1.  Обов’язковою ознакою організації банди є мета цієї діяльності - вчинення на­падів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб (п. 18 зазначеної ППВСУ).
  2.  Нападом озброєної банди є дії, спрямовані на досягнення злочинного резуль­тату шляхом застосування насильства до потерпілого чи створення загрози його за­стосування. Такий напад вважається здійсненим і в тих випадках, коли члени банди не застосовували зброї, яка перебувала в їх розпорядженні (п. 24 зазначеної ППВСУ).
  3.  Відсутній бандитизм там, де група осіб об’єдналася для вчинення хоч і зло­чинних дій, але не пов’язаних із нападом на підприємства, установи, організації чи окремих осіб. Наприклад, для фальшування грошей чи заняття контрабандою.
  4.  Об’єктивна сторона бандитизму може виявитися у трьох формах: 1) органі­зація озброєної банди для нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб; 2) участь у такій банді; 3) участь у вчинюваному бандою нападі. Для складу бандитизму досить вчинення хоча б однієї з цих дій.
  5.  Організацією озброєної банди для нападу на підприємства, установи, органі­зації чи на окремих осіб належить визнавати створення озброєної організованої групи чи озброєної злочинної організації для відповідного нападу (п. 19 зазначеної ППВСУ). Організація такого об’єднання утворює склад бандитизму незалежно від того, чи встигли його учасники здійснити хоча б один із намічених нападів (п. 18 зазначеної ППВСУ).

Оскільки ст. 257 КК передбачено відповідальність за організацію банди, а не за організаційну діяльність щодо її створення, дії обвинувачених можна кваліфікувати як закінчений бандитизм лише у випадках, коли банду дійсно було організовано. Ор­ганізаційна ж діяльність, яка не дала такого результату, може розцінюватись як замах на бандитизм (абз. 4 п. 17 зазначеної ППВСУ).

  1.  Участь в озброєній банді слід розуміти не тільки як безпосереднє здійснення нападів, а й як сам факт вступу особи до неї чи вчинення будь-яких дій, спрямованих на створення сприятливих умов для її функціонування (надання транспорту, примі­щень, здійснення фінансування та матеріально-технічного забезпечення, постачання зброї, підшукання об’єктів для нападу, зберігання зброї, злочинно набутого майна, коштів тощо). Проте в будь-якому разі участь у банді (як форма бандитизму) обов’язково передбачає членство особи в цьому об’ єднанні, яке набувається шляхом вступу до останнього. Вчинення зазначених дій особою, яка не є учасником банди, належить розцінювати як пособництво у бандитизмі (п. 23 зазначеної ППВСУ).

Вступ особи до банди (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у ній за умови, що вона усвідомлювала факт її існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів (п. 13 зазначеної ППВСУ).