1.  Порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення вибухо­вих речовин чи радіоактивних матеріалів або інших правил поводження з ними, а також незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів поштою або вантажем, якщо це порушення створило небезпеку загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, -

караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

1.  Ті самі діяння, а також незаконне пересилання поштою або багажем легко­займистих або їдких речовин, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років.

(Стаття 267 у редакції Закону України № 4837-УІ від 24 травня 2012 р.)

1.  Диспозиція ч. 1 ст. 267 КК є бланкетною, тому поняття порушення правил по­водження з вибуховими речовинами та радіоактивними матеріалами може бути ви­значене лише з урахуванням нормативно-правових актів, у яких встановлені ці пра­вила. Під їх порушеннями необхідно розуміти невиконання або неналежне виконання встановлених правил або вчинення дій, ними заборонених.
2.  До нормативно-правових актів, у яких встановлюються правила поводження з вибуховими речовинами та радіоактивними матеріалами, належать: Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» від 14 січня 1998 р.; ст. 63 ПК; Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 6 квітня 2000 р. № 1644-ІІІ; накази Міністерства транспорту: «Про затвердження Правил безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при пере­везенні їх залізничним транспортом» від 16 жовтня 2000 р. № 567; «Про затверджен­ня Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України» від 28 липня 1998 р. № 297; «Про затвердження Правил пере­везень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14 жовтня 1997 р. № 363 та «Про затвердження Інструкції про повітряні перевезення спеціальних та небез­печних вантажів» від 25 жовтня 1999 р. № 509; наказ Державного комітету ядерного регулювання України «Про затвердження Правил ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів та Положення щодо аварійних заходів при пере­везенні радіоактивних матеріалів» від 23 травня 2001 р. № 18; наказ Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України «Про затвердження Порядку видачі сертифікатів безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів» від 7 квітня 1998 р. № 46; накази Міністерства екології та природних ресурсів України: «Про затвердження Інструкції про порядок видачі дозволів на перевезення радіоактив­них матеріалів» від 20 червня 2000 р. № 57 та «Про затвердження Правил забезпечення збереження ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» від 14 грудня 2000 р. № 241; накази МВС «Про затвердження Інструк­ції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та викорис­тання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивос­тями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєпри­пасів до зброї та вибухових матеріалів» від 21 серпня 1998 р. № 622 тощо.
3.  Правила зберігання вибухових речовин та радіоактивних матеріалів передбача­ють заходи, спрямовані на забезпечення їх фізичної цілості від протиправних дій фізичних осіб та утримання їх у безпечному стані (Закон України «Про фізичний за­хист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» від 19 жовтня 2000р. № 2064-Ш).
4.  Правила використання цих предметів встановлюють безпечні способи їх за­стосування.
5.  Правила обліку цих предметів вимагають контролю за їх рухом, своєчасної фіксації їх надходження, реєстрації (документування) видачі, витрачання і повернен­ня тощо.
6.  Правила перевезення вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів перед­бачають їх безпечне переміщення різними видами транспорту.
7.  Інші правила поводження з цими предметами регулюють безпечні способи їх виготовлення, випробування, знищення тощо.
8.  Незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів поштою або вантажем озна­чає їх відправлення для доставки в те або інше місце. Пересилання вантажем вибухо­вих речовин чи радіоактивних матеріалів можливе лише з дозволу органів транспор­ту із дотриманням відповідних правил безпеки.
9.  Про поняття пересилання поштових відправлень (поштових переказів) див. Правила надання послуг поштового зв’язку, затверджені Постановою КМУ від 17 серпня 2002 р. № 1155.
10.  Вантаж - це матеріальні цінності, які перевозяться транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі (ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ від 6 квітня 1998 р. № 457).
11.  Порушення правил поводження з вибуховими речовинами або радіоактивними матеріалами тягне за собою кримінальну відповідальність лише у разі, якщо ці по­рушення створили небезпеку загибелі людей або настання інших тяжких наслідків.
12.  Про поняття створення небезпеки загибелі людей або настання інших тяжких наслідків див. коментар до статей 255 і 258 КК.
13.  Із суб’єктивної сторони порушення правил поводження з вибуховими речо­винами чи радіоактивними матеріалами може бути вчинене як умисно, так і з необе­режності.
14.  Незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів поштою або вантажем можливе лише з прямим умислом. Щодо створення небезпеки загибелі людей або настання інших тяжких наслідків вина може бути тільки необережною.
15.  Суб’єкт злочину спеціальний - особа, яка має дозвіл на поводження з цими предметами і у зв’язку з цим зобов’язана дотримуватися правил безпеки поводження з ними.
16.  Суб’єктом незаконного пересилання вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів поштою або вантажем може бути будь-яка особа, яка досягла 16-ти років.
17.  Легкозаймисті речовини як предмет злочину, передбаченого ч. 2 ст. 267 КК, - це вогненебезпечні речовини. Вони здатні самозайматися або легко займатися і тим самим викликати або посилювати пожежу.
18.  Їдкі речовини як предмет злочину, передбаченого ч. 2 ст. 267 КК, - це такі речо­вини, які викликають руйнування живої тканини та деяких неорганічних матеріалів.
19.  Пересилання поштою або багажем легкозаймистих та їдких речовин заборо­нене, тому будь-яка пересилка поштою або багажем цих предметів є незаконною.
20.  Багаж - це речі та інші матеріальні цінності, що відправляються пасажиром за окрему плату за наявності проїзних документів у багажному вагоні, який прямує в тому ж напрямку, що і пасажир (ст. 1 Закону України «Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996р.). Багаж - речі, вантаж, упаковані для відправлення транспортом, перевозиться окремо від пасажира.
21.  Пересилання поштою або багажем легкозаймистих або їдких речовин може бути вчинено лише з прямим умислом.
22.  Про поняття загибелі людей або інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 267 КК) див. коментар до ст. 258 КК.
23.  Щодо загибелі людей або інших тяжких наслідків можлива лише необережна форма вини (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). Злочин, передбаче­ний ч. 2 ст. 267 КК, є необережним.
24.  Суб’єктом незаконного пересилання вибухових, легкозаймистих або їдких речовин або радіоактивних матеріалів поштою чи багажем, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 267 КК), може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.
25.  Порушення військовослужбовцем правил поводження з вибуховими, радіоак­тивними та іншими речовинами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження або смерть, тягне за собою від­повідальність за ст. 414 КК.